Спецпроект

У Харковi вiдкрили пам'ятний знак астрономам, загиблим у роки окупацiї

На територiї Астрономiчної обсерваторiї (НДI Астрономiї) Харкiвського нацiонального унiверситету (ХНУ) iменi В. Н. Каразiна вiдкрили пам'ятний знак унiверситетським астрономам, якi загинули пiд час нiмецької окупацiї в 1941-1943 рр..

Як передає кореспондент агенції "Iнтерфакс", пам'ятник становить собою кам'яну призму, на яку встановлено муляж телескопа. У центральнiй частинi пам'ятника вмонтовано пам'ятну дошку, бiля пiднiжжя - уламок метеорита i ступенi ракетоносiя, який впав на територiї Харкiвської областi близько 10 рокiв тому.

На пам'ятній дошці викарбовано сім прiзвищ: професора Олексiя Роздольського (помер вiд голоду), професора Сергiя Семилiта (загинув вiд вибуху авiабомби), доцента Юрiя Фадєєва (помер вiд голоду), доцента Мстислава Савроня (розстрiляний), с.н.с. Григорiя Страшного (загинув у гетто), обчислювач Людмила Костиря (померла вiд голоду), аспiрант Василь Баланськiй (пропав безвiсти пiсля бомбардування).

Директор НДІ Астрономії Юрій Шкуратов зазначив, що пам'ятний знак створено руками спiвробiтникiв Астрономiчної обсерваторiї. "Можливо, це не шедевр архiтектури, але вiн зроблений вiд душi", - сказав вiн.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.