Спецпроект

У Харковi вiдкрили пам'ятний знак астрономам, загиблим у роки окупацiї

На територiї Астрономiчної обсерваторiї (НДI Астрономiї) Харкiвського нацiонального унiверситету (ХНУ) iменi В. Н. Каразiна вiдкрили пам'ятний знак унiверситетським астрономам, якi загинули пiд час нiмецької окупацiї в 1941-1943 рр..

Як передає кореспондент агенції "Iнтерфакс", пам'ятник становить собою кам'яну призму, на яку встановлено муляж телескопа. У центральнiй частинi пам'ятника вмонтовано пам'ятну дошку, бiля пiднiжжя - уламок метеорита i ступенi ракетоносiя, який впав на територiї Харкiвської областi близько 10 рокiв тому.

На пам'ятній дошці викарбовано сім прiзвищ: професора Олексiя Роздольського (помер вiд голоду), професора Сергiя Семилiта (загинув вiд вибуху авiабомби), доцента Юрiя Фадєєва (помер вiд голоду), доцента Мстислава Савроня (розстрiляний), с.н.с. Григорiя Страшного (загинув у гетто), обчислювач Людмила Костиря (померла вiд голоду), аспiрант Василь Баланськiй (пропав безвiсти пiсля бомбардування).

Директор НДІ Астрономії Юрій Шкуратов зазначив, що пам'ятний знак створено руками спiвробiтникiв Астрономiчної обсерваторiї. "Можливо, це не шедевр архiтектури, але вiн зроблений вiд душi", - сказав вiн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.