Спецпроект

У Харковi вiдкрили пам'ятний знак астрономам, загиблим у роки окупацiї

На територiї Астрономiчної обсерваторiї (НДI Астрономiї) Харкiвського нацiонального унiверситету (ХНУ) iменi В. Н. Каразiна вiдкрили пам'ятний знак унiверситетським астрономам, якi загинули пiд час нiмецької окупацiї в 1941-1943 рр..

Як передає кореспондент агенції "Iнтерфакс", пам'ятник становить собою кам'яну призму, на яку встановлено муляж телескопа. У центральнiй частинi пам'ятника вмонтовано пам'ятну дошку, бiля пiднiжжя - уламок метеорита i ступенi ракетоносiя, який впав на територiї Харкiвської областi близько 10 рокiв тому.

На пам'ятній дошці викарбовано сім прiзвищ: професора Олексiя Роздольського (помер вiд голоду), професора Сергiя Семилiта (загинув вiд вибуху авiабомби), доцента Юрiя Фадєєва (помер вiд голоду), доцента Мстислава Савроня (розстрiляний), с.н.с. Григорiя Страшного (загинув у гетто), обчислювач Людмила Костиря (померла вiд голоду), аспiрант Василь Баланськiй (пропав безвiсти пiсля бомбардування).

Директор НДІ Астрономії Юрій Шкуратов зазначив, що пам'ятний знак створено руками спiвробiтникiв Астрономiчної обсерваторiї. "Можливо, це не шедевр архiтектури, але вiн зроблений вiд душi", - сказав вiн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.