Спецпроект

У Львові на білбордах зрівняли сталінізм і нацизм (ФОТО)

У Львові відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів в Україні. У зв’язку з цим від сьогодні у місті з’явилась соціальна реклама на білбордах.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Червень 1941 року був трагічним для Львова. Адже львів'яни однаково постраждали як від нацистського, так і комуністичного режимів під час Другої світової війни, - зазначив заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. - Була винищена значна частина населення міста. В'язниці і концтабори однаково використовувалися НКВД і гестапо. Це однакові за своїми злочинними діями сили. Тому ми вшановуємо пам'ять людей, які безневинно загинули в цей час від їхніх рук".

 Фото: zaxid.net

На білборді розміщено дві фотографії: жертв комуністичного та нацистського режиму.

Зокрема, на соціальній рекламі проілюстровано страту людей 30 червня 1941 року в тюрмі "на Лонцького" та страту в березні 1942 року позаду Львівського театру опери та балету.

Окрім того, у місці розвішано білборди "Пам'ять без агресії. Спротив без насильства"

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".