Спецпроект

У Львові на білбордах зрівняли сталінізм і нацизм (ФОТО)

У Львові відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів в Україні. У зв’язку з цим від сьогодні у місті з’явилась соціальна реклама на білбордах.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

"Червень 1941 року був трагічним для Львова. Адже львів'яни однаково постраждали як від нацистського, так і комуністичного режимів під час Другої світової війни, - зазначив заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. - Була винищена значна частина населення міста. В'язниці і концтабори однаково використовувалися НКВД і гестапо. Це однакові за своїми злочинними діями сили. Тому ми вшановуємо пам'ять людей, які безневинно загинули в цей час від їхніх рук".

 Фото: zaxid.net

На білборді розміщено дві фотографії: жертв комуністичного та нацистського режиму.

Зокрема, на соціальній рекламі проілюстровано страту людей 30 червня 1941 року в тюрмі "на Лонцького" та страту в березні 1942 року позаду Львівського театру опери та балету.

Окрім того, у місці розвішано білборди "Пам'ять без агресії. Спротив без насильства"

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.