Спецпроект

"Історичний Потяг українських піонерів" вирушає в дорогу

Сьогодні з канадського міста Галіфакс, що на Атлантичному узбережжі, розпочинає свій біг безпрецедентна акція під назвою "Канадський Потяг Українських Піонерів", організована за ініціативою посла України в Канаді Ігоря Осташа.

Відзначення 120-річчя поселення українців у країні кленового листа відбудуться в усіх великих містах, де нині живуть нащадки підавстрійських русинів, - від Галіфаксу до Едмонтону. Маршрут потягу прокладений практично через всю територію Канади.

Програма найголовніших заходів на найближчі дні. Увага, оновлюватиметься, можливі зміни!

Четвер, 23 червня 2011 року - м. Галіфакс

11.30 -  Церемонія відкриття проекту "Історичний Потяг українських піонерів"

Canadian Museum of Immigration at Pier 21

http://www.pier21.ca

П'ятниця, 24 червня 2011 року  - м. Галіфакс

11.00 - Покладання квітів до пам'ятника українським піонерам

12.15 - Відправка Потягу з м.Галіфакс до м.Монреаль

Субота, 25 червня 2011 року  - м. Монреаль

10.30 -  Відвідання українського кварталу, катедри Св. Софії, Української Католицької церкви Св. Михаїла та оглядова екскурсія

14.00 -  Покладання квітів до пам'ятника Іванові Франку, м.Ляшен, зустріч з українською громадою

16.15 -  Екскурсія по Музею канадської залізниці

18.00 -  Офіційна програма відзначення 120-ї річниці поселення українців

Неділя, 26 червня 2011 року  - м. Монреаль - м. Оттава

9.55 -  Відправка Потягу з м.Монреаль до столиці Канади

15.00 -  Офіційна церемонія відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку в Оттаві

16.00 -  Святковий концерт з нагоди відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку

952 Green Valley Crescent, Ottawa, ON

 

Кореспондент "Історичної правди" є учасником "Історичного потягу українських піонерів". 

Фейсбук проекту - тут

Сайт Посольства України в Канаді - тут

 

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.