Спецпроект

У Києві хочуть знести 150-річний будинок на Подолі

Унiкальний зразок пам'ятки архiтектури Києва в стилiстицi "провiнцiйного класицизму" на розi Нижнього Валу та вул. Житньоторзької пiдготовлено до зносу до 29 червня для будiвництва на його мiсцi п'ятиповерхового житлового будинку.

Про це агенції "Iнтерфакс" повiдомив архiтектор, член українського комiтету ICOMOS, вiце-президент Київської органiзацiї Нацiональної спiлки архiтекторiв України Георгiй Духовичний.

За його словами, необхiдно вимагати зупинити знесення для термiнового перегляду i визначення легiтимностi дозволiв та погоджень, наданих Київською мiськдержадмiнiстрацією, керованою командою Леонiда Черновецького щодо будинку на вул. Н.Вал, 17/6 (кияни мають пам'ятати цей двоповерховий будинок - через перехрестя від Житнього ранку, навпроти автостанції Поділ - ІП).

Крiм того, Г.Духовичний додав, що ця пам'ятка архiтектури за своє майже 150-рiчне життя перенесла три вiйни, двi окупацiї, двi революцiї та радянську владу. Вона зберегла первинний декор iз рiзьбленої деревини та поверхневий декор з вiнцевим карнизом середини XIX столiття.

Її розташування на територiї Державного iсторико-архiтектурного заповiдника "Древнiй Київ" надає їй особливий статус збереження.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.