Спецпроект

Мультик про похід Олега на Царград переміг на кінофестивалі

Мультфільм "Як князь Олег на Візантію ходив" переміг у номінації "Анімаційні фільми" на ІІ Міжнародному кінофестивалі "Золота пектораль", що проходив у місті Трускавець на Львівщині.

Про це повідомляє "Телекритика".

Мультфільм "Як князь Олег на Візантію ходив" є частиною анімаційного серіалу "Історія України в постатях" виробництва компанії "Арт-відео". 

В основі мультфільму лежить сучасна інтерпретація відомого історичного факту походу князя Олега на Візантію. Головні герої мультфільму - князь Олег та його найближче оточення, літописець Крук.

Для того, щоб зробити мультиплікаційний фільм більш зрозумілим і цікавим дітям, персонажі-воїни іноді з'являються з несподіваними елементами сучасності, наприклад, годинниками. Сам князь Олег представлений на фоні актуальної для наших днів теми збору податків, повідомляють творці мультика. За словами князя, їх повинні платити усі, вчасно, по совісті і без надміру.

Робота виконана в класичній 2D анімації. Над фільмом працювали відомі художники-аніматори України. Керівник проекту - Зоряна Зянюк.

Мультфільми про історію на ІП:

Історія Білорусі за 5 хвилин (музичний кліп)

Історія Латвії (ляльковий мульт)

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної іграшки

Війна Русі проти Литви

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".