Спецпроект

1250-ті: польський мульт про війну Русі проти Литви

Епічний мультфільм - 3D-анімація вкупі з картинами олійною фарбою - в основі якого лежить балада Міцкевича, створена за відгоміном конфліктів між молодим Великим князівством Литовським і Галицько-Волинською державою.

Днями на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра польського мультфільму "Загублене місто Світязь", знятого за мотивами відомої балади Адама Міцкевича "Світязь".

Мульт, показаний у короткометражній програмі Берлінале, викликав певний фурор незвичним поєднанням комп'ютерної 3D-анімації з монументальними олійними полотнами і тим фактом, що до створення 20-хвилинної стрічки за сім років доклалося 130 спеціалістів.

"Історична Правда" пропонує поглянути на хитросплетіння історії, внаслідок яких на світ з'явилося це відео (поки що трейлер, але орієнтовний розмах фільму вражає).

В оригінальній баладі Міцкевича переказується легенда про озеро Світязь біля Новогрудка (Новгород-Литовський, нині райцентр Гродненської області Білорусі). Це справді унікальна водойма, майже ідеально круглої форми, площею біля 170 гектарів посеред лісу, в неї не впадає жодна річка.

Легенда про Світязь нагадує російську історію про Кітєж-град: було посеред лісу місто дивовижної краси, напали чужинці (у випадку Кітєжа - монголи) і вже майже захопили фортецю, коли з Божого промислу вона зникла під водою з усіма мешканцями - і досі під водою можна почути дзвони і побачити блиск церковних бань.

Міцкевич, який народився неподалік Світязя, будучи польським патріотом, надав баладі політичного забарвлення XIX-го сторіччя. На місто наступає на абстрактний ворог, а "руський цар" - з натяком на прикордонні війни між Великими князівствами Литовським і Московським:

"Там, де цей ліс простягнувся похмурий,

Ниви стелилися здавна,

Ген Новогрудок здіймав свої мури,

Древня столиця преславна.

Раз по Литві покотилась тривога:

Цар із Pycі наступає;

Військо його оточило Мендовга,

Сили ж у князя немає".

Згаданий Мендовг - легендарний засновник Великого князівства Литовського Міндовг, шанований у сучасних Білорусі й Литві як один із батьків державності. В середині XIII сторіччя князь Міндовг володів Новогрудком і, за деякими припущеннями, після свого хрещення був там коронований на короля Литви.

Зрозуміло, що з жодним "царем" історичний Міндовг не міг воювати - маленький московський уділ в ті часи ще входив у склад Володимирського князівства. Однак тодішня Литва справді воювала з Руссю - із Галицько-Волинською державою.

Проти Міндовга вів військові дії Данило Галицький - деякі історики вважають, що до цього князя Данила схиляла Золота Орда, занепокоєна зростанням литовського впливу. У 1254 році, після примирення, галицький володар навіть посадив на князівство у Новогрудку (в ті часи ця територія називалася Чорною Руссю) свого четвертого сина - Романа Даниловича, а через кілька років литовці його вбили.

До речі, ще один син князя Данила - Шварно - був одружений із донькою Міндовга і після його Міндовга сам став великим князем Литовським.

У баладі Міцкевича розповідається про те, як князь міста Світязь Туган їде на заклик Міндовга про допомогу, а тим часом під місто підходить ворог і бере його штурмом.

Режисер фільму Каміль Поляк каже, що хотів уникнути політичної складової твору: "Йдеться не про Русь і Литву, а про сутичку між Добром і Злом. Я в першу чергу намагався передати емоції, які відчував, уперше читаючи баладу".

Отака історія. Дивіться трейлер, воно того варте. Відчувається вплив класичного малярства XIX сторіччя і водночас давньоруської іконописної школи.

"Світязь" Міцкевича українською можна прочитати тут.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.