Спецпроект

1991: історія Білорусі - репом і в "шаленому" мультику

Спроба зацікавити історією юних білорусів. Франциск Скорина - "конкретний мажор", князь Всеслав - "чоткий персонаж", Вітовт перетворює хрестоносців на металолом, а "окупанти зі Сходу - представники братнього російського народу".

П'ять хвилин суворої "читки" - і тисяча років білоруської історії. Музика супроводжує мультик, виконаний у симпатичній змішаній техніці. Відомі портрети, тексти та інші артефакти з історії сусідньої країни накладені на мальований відеоряд.

Мультфільм - ініціатива спільного проекту "БудзьмаTUT" культурницької кампанії "Будьмо білорусами!" і порталу TUT.BY. Самі автори кажуть, що акцентували на позитиві і "шаленості" білоруського народу (про неї співається у приспіві), щоб зацікавити юних білорусів вивчати своє минуле.

Вся історія Латвії в ляльковому мультику (ВІДЕО)

Стиль викладу - теж відповідний. Легендарного полоцького князя Всеслава Чародія (правнука нашого Володимира Великого) називають "чотким персонажем", а білоруського першодрукаря Франциска Скорину - "конкретним мажором" (бо він мешкав за кордоном :) ).

Ще кілька показових уривків у перекладі українською:

"...Бог створив світ у жанрі фристайлу. Він сказав "Будьмо!" - і Білорусь з'явилася..."

"...і Князівство Литовське раптом - опа! - стало найбільшою державою Європи..."

"...Вітовт із Ягайлом, польським королем, хрестоносців відправили в металолом..."

"...Яких окупантів? Ну цих, зі сходу - представників братнього російського народу..."

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної гри (ВІДЕО)

Симпатія авторів до "націонал-демократичної" історіографії більш ніж очевидна. Що й не дивно - до створення музики доклалися Лявон Вольський з напівлегального в сучасній Білорусі рок-гурту "Н.Р.М." і Аляксандр Памідорав. Обидва прославилися концептуальним "Народним альбомом" про життя міжвоєнної Білорусі і його продовженням "Я народився тут".

Тим не менш, автори мультику уникнули втручання у сучасні політичні розборки, закінчивши оповідь про історію Білорусі 1991 роком, коли радянська республіка стала незалежною. "У руки вам прапор - хай кожен напише власне продовження" - сучасним білорусам пропонується відкритий фінал.

Польський мультфільм про війну Русі проти Литви (ВІДЕО)

Хто не розуміє братню мову на слух, пропонуємо текст білоруською. Кому важко й так, проженіть його через перекладач.

----------------

Не было раней нічога, а цяпер усяго многа.
За гэта мы мусім дзякаваць Богу,
Ён ствараў наш сьвет у жанры фрыстайлу,
Прамовіў "Будзьма!", і Беларусь паўстала.
Іхтыязаўры і іншыя цмокі...
Мы напачатку ў акіяне моклі,
А потым пакінулі водныя нетры
І займелі назву "неўры" .
Неўры здавён, ад першых вякоў
Пераўтвараліся ў ваўкоў -
Такая вось звычка была ў народа...
Дажджбог, Пярун, Жыцень і Кола Сварога -
У паганскіх багоў продкі нашыя верылі,
Але ўжо хрысьціянства грукае ў дзьверы ім.

Год 862 ад нараджэньня Хрыстова -
Пра Полацак першыя летапісныя словы.
Ў тым Полацку збудуюць сабор Сьвятой Сафіі
(У сьвеце былі толькі тры такія).
Тамтэйшы князь Усяслаў Чарадзей
Быў чоткі пэрсанаж, але слухай далей!
У Полацку жыла Еўфрасіньня Сьвятая,
Памяць пра яе ў стагоддзях ня тае.
Для яе зрабілі знакаміты крыж
(Ня проста супэр, а супэр-звыш),
Але ў апошнюю вайну артэфакт прапаў.
Такі вось, прабачце, мясцовы грааль.

Ідзем далей, не марудзім доўга.
Час надыйшоў князя Міндоўга.
І тут мы зацяміць мусім з табой -
Тады Беларусь называлі Літвой,
А дакладней - Вялікім Княствам Літоўскім
З гербам "Пагоня" і супэрскім войскам.
Пакрочым далей сваім шляхам пыльным.
Князь Гедымін засноўвае Вільню.
Сон легендарны - ваўчара ў латах...
На Вікіпэдыі пра гэта багата.

Год 1362-гі.
Шчэрацца дзіды. Лунаюць сьцягі.
Нашыя войскі ля Сіняй Вады
Разьбілі трох султанаў Залатое Арды,
І Княства Літоўскае раптам - о-па! -
Зрабілася буйнейшай дзяржавай Эўропы.

Давайце далей разгортваць сьвітак.
У Княстве Літоўскім княжыць Вітаўт.
Тэўтонскі Ордэн нам пагражае.
Пад Грунвальдам бітва ўсё вырашае.
Вітаўт зь Ягайлам, польскім каралём,
Крыжакоў адправілі ў мэталалом.

Францішак Скарына - канкрэтны мажор.
Вучыўся ня ў Полацку, а за мяжой.
І з гэтай навукай добра парадзіў -
Беларускую Біблію выдаў у Празе.
Вайскоўцы былі ў форме ня горшай -
Паклалі маскоўскае войска пад Оршай
У 1514-м годзе,
Але годзе пра гэта, наперад пойдзем!
Хвілінны прыпынак - зараз і тут
Зацьверджаны Трэці Літоўскі Статут,
А пад Кіргхольмам разьбілі шведаў,
Відаць, ты пра гэта раней ня ведаў.

У Магілёве ў бітве апантанай
Сем тысячаў палегла акупантаў.
Якіх якупантаў? Ну, гэтых... З Усходу -
Прадстаўнікоў братняга расейскага народу.
Іх называлі яшчэ "маскавіты",

А мы ўжо ў Рэчы жылі Паспалітай -
Беларуска-Літоўска-Польскай дзяржаве
І, чамусьці, суседзяў усіх раздражнялі.
Тры падзелы Рэчы паспалітай -
Вось так - узялі нас і падзялілі.
Найбольшую частку зьела Расея...
Сярод шляхты незадаволенасьць сьпее.
На сцэне зьявіўся Тадэвуш Касьцюшка.
Запомніць імя гэта трэба. Таму што
Тадэвуш канкрэтным быў рэвалюцыянэрам -
У свабоду, роўнасьць, братэрства верыў,
Змагаўся за гэта нават у Штатах,
Але рускі царызм яго кінуў за краты.

Падчас Напалеонаўскага землятрусу
Зь беларусамі біліся беларусы,
А ў 1863-м
Паўстаньне ізноў пажарышчам сьвеціць.
Кастусь Каліноўскі, сын Беларусі
Ў роспачы быў, у гаркоце, у скрусе,
Падняў касінераў, сьмела біўся ў палях,
Але ў пятлі на Лукішках скончыў свой шлях.

Сьвет на мяжы ХХ-га стагоддзя.
Трэба падымаць культуру ў народзе!
Багушэвіч, Багдановіч, Купала і Колас,
Ластоўскі, Луцкевіч... Багата было вас!
Дзясяткі й дзясяткі выбітных імёнаў...
Але ўжо рэвалюцыя палае чырвоным.

Ну вось. У рэвалюцыйных жахах
Зьяўляецца новая дзяржава.
Завецца прыгожа яна: БНР.
Яе ўтварыньне сьвяткуем і цяпер.
Але раптам аднекуль - зь дзіркі ад бубліка
Зьяўляецца іншая рэспубліка.
Завецца ўжо не рамантычна яна -
Савецкая сацыялістычная.
20-я гады. Векапомны час.
Беларусізацыя пануе ў нас.
Пісьменьнікі пішуць выдатныя творы,
Мастакі ў Вітэбску заўсёды ў гуморы...
І гэтак было, пакуль не прыйшоў
Год 37-мы, крывавае шоў.
Але то шчэ была апраметная.
І вось пекла - Другая Сусьветная.
Былі акупанты, былі партызаны,
Краіну ізноў на шматкі разгрызалі...
Ізноў беларусы з абодвух бакоў...
Ліецца кроў родных братоў.

Канец вайне! Здавай аўтамат!
І вось ужо ў небе ляціць касманаўт.
Машэраў, прамову сваю гавары!
Сьпявайце пра Яся грамчэй, "Песьняры"!
Барыс Кіт, рабі вынаходкі ў НАСА,
А мы застанемся з краінай сам-насам.
Рэспубліка Беларусь - яе назва цяпер.
Прыняты сьцяг, зацьверджаны герб.
Сьпяваюцца песьні, чытаюцца вершы...
Год 1991-ы...

На гэтым шматкроп'е. У рукі вам сьцяг
Хай кожны напіша ўласны працяг...

Рэфрэн:
Будзьма
Ведаць свой род!
Шалёны народ, беларускі народ...
Будзьма
Ведаць свой род!
Шалёны народ, шалёны народ...

Словы і музыка Лявона Вольскага, ідэя- Юля Ляшкевіч, кампанія "Будзьма", анімацыя Юлія Рудзіцкая, чытае Аляксандар Памідораў.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище