Спецпроект

Польські археологи завершили роботи в Биківні

Польські археологи завершили праці у Биківні під Києвом. Цього року вдалося відшукати понад 500 тіл поляків, які пали жертвами загонів НКВД.

Про це повідомляє Польське радіо.

За словами керівника робіт, професора Анджея Колі, в цьому році досліджено 90 могил, 15 з яких виявилося місцем захоронення виключно поляків з так званого "українського катинського списку".

Це підтвердили предмети з часів довоєнної Польщі, які були знайдені в могилах: загалом - близько 700 медальйонів, кухлів, гребінців тощо. Це не було  простим завданням, наголошує Анджей Коля, адже в 70-х роках минулого століття КДБ намагалося приховати факт радянського злочину, проводячи ексгумацію і вилучаючи частину предметів, які могли свідчити про те, що загиблі - це поляки.

Цього року в Биківні знайдено тіла понад п'яти сотень польських громадян, які під час урочистого богослужіння були перепоховані.

Навесні наступного року в цій місцевості має постати меморіальний комплекс, який увіковічнить пам'ять поляків - жертв НКВС.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.