Спецпроект

Польські археологи завершили роботи в Биківні

Польські археологи завершили праці у Биківні під Києвом. Цього року вдалося відшукати понад 500 тіл поляків, які пали жертвами загонів НКВД.

Про це повідомляє Польське радіо.

За словами керівника робіт, професора Анджея Колі, в цьому році досліджено 90 могил, 15 з яких виявилося місцем захоронення виключно поляків з так званого "українського катинського списку".

Це підтвердили предмети з часів довоєнної Польщі, які були знайдені в могилах: загалом - близько 700 медальйонів, кухлів, гребінців тощо. Це не було  простим завданням, наголошує Анджей Коля, адже в 70-х роках минулого століття КДБ намагалося приховати факт радянського злочину, проводячи ексгумацію і вилучаючи частину предметів, які могли свідчити про те, що загиблі - це поляки.

Цього року в Биківні знайдено тіла понад п'яти сотень польських громадян, які під час урочистого богослужіння були перепоховані.

Навесні наступного року в цій місцевості має постати меморіальний комплекс, який увіковічнить пам'ять поляків - жертв НКВС.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.