Спецпроект

Польща висуне на Оскара художній фільм про Львів

На престижну номінацію Оскара Польща виставить спільну польсько-німецько-канадську кінострічку "У темряві" режисера Аґнєшки Голланд - про порятунок євреїв у підземеллях Львова.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

Фільм знято за мотивами книги Роберта Маршала "У підземеллях Львова. Героїчна історія про виживання у часи Голокосту" ("In the Sewers of Lviv"). Як вважають самі поляки, їх держава вже давно не була такою близькою до здобуття цієї міжнародної нагороди.

У фільмі розповідається історію про восьмирічну єврейську дівчинку, яка після ліквідації нацистами єврейського гетта у Львові разом із іншими переховується у каналізаційній системі міста. Близько 80 відсотків стрічки події відбуваються саме під землею.

Допомагав їм переховуватись один польський працівник комунальних служб. Не безкоштовно.

Леопольд Соха, за наказом німців, виконує дрібні роботи в львівському гетто, пише "Вголос". Його не цікавить доля євреїв. Коли випадково дізнається, що кілька десятків з них планує втечу через каналізацію, він одразу бачить в цьому шанс заробити. За допомогу в переховуванні, він призначає їм високу ціну і щомісяця, не зважаючи ні на що, збирає оплату.

Але, за місяцем місяць, і він більше бачить у євреях людей, аніж євреїв. І неквапно допомагаючи їм, він щодня ризикує життям своїм, дружини та доньки. Одного дня гроші закінчились, але Соха залишився. І далі допомагав. Коли війна закінчилась і втікачі вибрались з каналізації, Соха тріумфально повідомив сусідів - "Це мої євреї!".

"Поведінка населення Галичини в часи "остаточного вирішення єврейського питання"

Фільм "У темряві" серед іншого торкає малознайому з історії Другої світової війни тему про ціну життя заручників. Якось, один із героїв стрічки вибирається на поверхню і через необережність потрапляє під арешт німецького солдата. Польський робітник допомагає йому втекти, убивши конвоїра.

Наступного дня нацисти організовують відплатну акцію, повісивши на площі Ринок у Львові п'ятдесят заручників - літніх чоловіків та молодь. Глядачі бачать їх тіла і задумуються: чи варто було рятувати одну людину ціною десятків інших? Хто відповідає за їх смерть? Чи лише німці? Адже усім було добре відомо, що за смерть німецьких солдатів доведеться поплатитися життям багатьом заручникам?

Нагадаємо, що Аґнєшка Голланд у 1992 році була номінована на Оскара за кінострічку "Європа.Європа".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.