Спецпроект

НА ДЕМ'ЯНЮКА ЗАВЕЛИ НОВУ СПРАВУ

Німецький суд розпочав попереднє розслідування у новій справі, фігурантом якої є Іван Дем'янюк.

Про це повідомляє УНІАН.

За інформацією іспанської агенції EFE з посиланням на місцеву пресу, розслідування проводить прокуратура міста Вейдена. Вона прагне визначити, чи дійсно уродженець УРСР причетний до загибелі майже 5 тисяч ув'язнених концтабору Флоссенбюрг.

EFE вважає, що Дем'янюк охороняв цей концтабір з жовтня 1943 по грудень 1944 року. Він - не єдиний фігурант даної справи: у прокуратурі пояснили, що розслідують причетність до загибелі людей ще одного охоронця. Його прізвище не називається, а в матеріалах прокуратури ця людина позначена як Олексій Н.

У червні повідомлялося, що мюнхенський суд не дозволив екстрадицію Дем'янюка до Мадрида, де він мав з'явитися перед судом у зв'язку із звинуваченнями у здійсненні військових злочинів.

Нагадаємо, що в січні цього року іспанський суддя Ісмаель Морено висунув офіційне звинувачення у злочинах проти людяності Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг, де  Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем під час Другої світової війни.

Тоді ж, у січні, син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як і коли ці люди померли, щоб визначити, чи міг Дем'янюк бути причетним до цих злочинів. Проте Мадрид не зміг надати необхідні подробиці.

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі. Зараз він перебуває в приватному будинку для людей похилого віку.

Концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.