Спецпроект

Вінницька облрада реалізувала мрію губернатора про музей у ставці Гітлера

Вінницька облрада створила на території ставки Адольфа Гітлера "Вервольф" історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв фашизму.

Про це повідомляє "Лівий берег" із посиланням на сайт "Моя Вінниця".

У меморіалі буде працювати 10 осіб, а фінансування здійснюватиметься за рахунок обласного бюджету.

Ідея створення історико-меморіального комплексу пам'яті жертв фашизму належала голові облдержадміністрації Миколі Джизі.

Як передбачається, на меморіалі обладнaють інформаційні щити на історичну тематику, майданчик з радянською військовою технікою, а також музейний павільйон із легких конструкцій.

Джига вважає, що новий історико-туристичний об'єкт сприятиме поглибленню вивчення історії Великої вітчизняної війни, особливо молодим поколінням.

Також це - нові перспективи для розвитку туризму, оскільки, як зазначив Микола Джига, "незалежно від нашого бажання "Вервольф" завжди притягував до себе туристів з різних країн світу. Тому ми повинні окультурити цю територію і надати об'єктові правильного ідеологічного змісту - показати, якого страшного ворога переміг наш народ, якою трагічною ціною це було досягнуто".

Нагадаємо, що раніше Микола Джига стверджував, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.