Спецпроект

У Вінниці вже рахують, скільки можна заробити на Гітлері

Губернатор Вінничини Микола Джига розраховує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

"Крім популяризації Вінницької області як історичного краю, експерти порахували, що потік туристів до цього історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму буде таким, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу", - сказав він, повідомляє Уніан.

Як відомо, доходи облбюджету на 2011 рік затверджено на рівні 2,2 мільярдів гривень, тож можна припустити, що за рік сума доходів становитиме більш як 40 мільйонів гривень.

Джига також розповів, що спершу територія ставки буде передано обласному краєзнавчому музею з одночасним отриманням статусу музею.

"Потім територія буде захищена, освітлена, введена пропускна система на територію ставки. Там буде побудовано павільйон з легких конструкцій і в ньому розташовуватиметься експозиція з трофейних предметів того часу. Природно, об`єкт буде взято під охорону", - сказав Джига.

Крім того, планується організувати на території відкритий майданчик, на якому буде виставлена військова техніка часів Великої Вітчизняної війни.

"І буде введено платний вхід для відвідин комплексу. Побачите, що тут буде паломництво", - переконаний Джига.

Як відомо, Джига ініціював створення туристичного маршруту на "Ставку Вервольф" (Вінницька область) до Дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.