Спецпроект

Плани відкрити музей у бункері Гітлера викликали суперечки - The Times

Плани відкрити музей у Вінниці в бункері, яким користувався Гітлер, викликали бурхливі суперечки в українській політиці.

Про це повідомляє "Ліга" з посиланням на британську The Times.

Адміністрація Вінниці хоче перетворити руїни штабного бункера "Вервольф" в туристичний атракціон, пояснює журналіст Тоні Гелпін. Це величезний комплекс, де тричі за період війни зупинявся Гітлер.

"Лідери Компартії заявляють, що влада створює свого роду "магніт" для неонацистів, які боготворять фюрера. За їхніми словами, відвідувачам запропонують приміряти нацистську форму і сфотографуватися на тлі прапора зі свастикою", - йдеться в статті.

Співробітниця Вінницького музею війни Катерина Висоцька, зі свого боку, сказала, що ці ідеї були відкинуті. Президент Янукович закликав вирішити суперечку шляхом місцевого референдуму, тож відкриття музею відкладено.

Власне, на поверхні землі від "Вервольфу" залишилися тільки плавальний басейн та уламки бетонних плит: відступаючи в 1944 році, німці підірвали майже всі об'єкти. "Однак три підземні бункери залишаються недослідженими: радянське керівництво виявило, що входи в них заміновані, і запечатало їх", - пише газета. На території є комплекс 14 тисячам робітників-рабів - військовополонених і місцевих жителів - яких німці винищили при відступі з бункера.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.