Спецпроект

Плани відкрити музей у бункері Гітлера викликали суперечки - The Times

Плани відкрити музей у Вінниці в бункері, яким користувався Гітлер, викликали бурхливі суперечки в українській політиці.

Про це повідомляє "Ліга" з посиланням на британську The Times.

Адміністрація Вінниці хоче перетворити руїни штабного бункера "Вервольф" в туристичний атракціон, пояснює журналіст Тоні Гелпін. Це величезний комплекс, де тричі за період війни зупинявся Гітлер.

"Лідери Компартії заявляють, що влада створює свого роду "магніт" для неонацистів, які боготворять фюрера. За їхніми словами, відвідувачам запропонують приміряти нацистську форму і сфотографуватися на тлі прапора зі свастикою", - йдеться в статті.

Співробітниця Вінницького музею війни Катерина Висоцька, зі свого боку, сказала, що ці ідеї були відкинуті. Президент Янукович закликав вирішити суперечку шляхом місцевого референдуму, тож відкриття музею відкладено.

Власне, на поверхні землі від "Вервольфу" залишилися тільки плавальний басейн та уламки бетонних плит: відступаючи в 1944 році, німці підірвали майже всі об'єкти. "Однак три підземні бункери залишаються недослідженими: радянське керівництво виявило, що входи в них заміновані, і запечатало їх", - пише газета. На території є комплекс 14 тисячам робітників-рабів - військовополонених і місцевих жителів - яких німці винищили при відступі з бункера.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.