Спецпроект

Плани відкрити музей у бункері Гітлера викликали суперечки - The Times

Плани відкрити музей у Вінниці в бункері, яким користувався Гітлер, викликали бурхливі суперечки в українській політиці.

Про це повідомляє "Ліга" з посиланням на британську The Times.

Адміністрація Вінниці хоче перетворити руїни штабного бункера "Вервольф" в туристичний атракціон, пояснює журналіст Тоні Гелпін. Це величезний комплекс, де тричі за період війни зупинявся Гітлер.

"Лідери Компартії заявляють, що влада створює свого роду "магніт" для неонацистів, які боготворять фюрера. За їхніми словами, відвідувачам запропонують приміряти нацистську форму і сфотографуватися на тлі прапора зі свастикою", - йдеться в статті.

Співробітниця Вінницького музею війни Катерина Висоцька, зі свого боку, сказала, що ці ідеї були відкинуті. Президент Янукович закликав вирішити суперечку шляхом місцевого референдуму, тож відкриття музею відкладено.

Власне, на поверхні землі від "Вервольфу" залишилися тільки плавальний басейн та уламки бетонних плит: відступаючи в 1944 році, німці підірвали майже всі об'єкти. "Однак три підземні бункери залишаються недослідженими: радянське керівництво виявило, що входи в них заміновані, і запечатало їх", - пише газета. На території є комплекс 14 тисячам робітників-рабів - військовополонених і місцевих жителів - яких німці винищили при відступі з бункера.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.