Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям (ФОТО)

Пам'ятник розстріляним нацистами професорам львівських університетів урочисто відкрили в неділю у Львові.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Пам'ятник встановлено на Вулецьких пагорбах, де вночі 4 липня 1941 року нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Монумент являє собою арку з каменю та десяти постаментів з римськими цифрами, що символізують десять Заповідей Божих. Головним елементом є камінь з цифрою V, тобто заповіддю "Не вбий!".

У церемонії відкриття взяли участь міські голови Львова та Вроцлава - Андрій Садовий та Рафал Дуткевич, а також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич.

 Фото: альбом Петра Поґожельського

За даними прес-служби, ініціатива встановлення пам'ятника належить міським головам Львова та Вроцлава.

"Сьогодні ми увічнюємо пам'ять людей, яких нацисти вбили без суду і слідства через кілька днів після окупації Львова. Інтелігентні, розумні люди завжди становлять небезпеку для тоталітарних режимів, оскільки є джерелом правдивих знань і освіти", - сказав мер Львова.

"Українці і поляки повинні нагадувати світові, чим закінчуються спроби переділу світу, експансії і спроби вибудовування нових імперій", - додав львівський міський голова.

Над проектом пам'ятника працював авторський колектив: Олександр Сьліва (Краків, Польща) - перша премія в конкурсі на проект пам'ятника; Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич (Львів, Україна) - спеціальна нагорода за краще рішення прилеглої до пам'ятника території.

 Вид на пам'ятник згори

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця і про саму подію.

Фінансування проекту було розділено між Львовом і Вроцлавом.

Нагадаємо, що історик з Інституту національної пам'яті Польщі Пьотр Лисаковський написав у газету "Жеч Посполіта" статтю, де звинувачує українських націоналістів у сприянні нацистському знищенню професорів Львова.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.