Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям (ФОТО)

Пам'ятник розстріляним нацистами професорам львівських університетів урочисто відкрили в неділю у Львові.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Пам'ятник встановлено на Вулецьких пагорбах, де вночі 4 липня 1941 року нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Монумент являє собою арку з каменю та десяти постаментів з римськими цифрами, що символізують десять Заповідей Божих. Головним елементом є камінь з цифрою V, тобто заповіддю "Не вбий!".

У церемонії відкриття взяли участь міські голови Львова та Вроцлава - Андрій Садовий та Рафал Дуткевич, а також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич.

 Фото: альбом Петра Поґожельського

За даними прес-служби, ініціатива встановлення пам'ятника належить міським головам Львова та Вроцлава.

"Сьогодні ми увічнюємо пам'ять людей, яких нацисти вбили без суду і слідства через кілька днів після окупації Львова. Інтелігентні, розумні люди завжди становлять небезпеку для тоталітарних режимів, оскільки є джерелом правдивих знань і освіти", - сказав мер Львова.

"Українці і поляки повинні нагадувати світові, чим закінчуються спроби переділу світу, експансії і спроби вибудовування нових імперій", - додав львівський міський голова.

Над проектом пам'ятника працював авторський колектив: Олександр Сьліва (Краків, Польща) - перша премія в конкурсі на проект пам'ятника; Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич (Львів, Україна) - спеціальна нагорода за краще рішення прилеглої до пам'ятника території.

 Вид на пам'ятник згори

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця і про саму подію.

Фінансування проекту було розділено між Львовом і Вроцлавом.

Нагадаємо, що історик з Інституту національної пам'яті Польщі Пьотр Лисаковський написав у газету "Жеч Посполіта" статтю, де звинувачує українських націоналістів у сприянні нацистському знищенню професорів Львова.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро