Спецпроект

У Львові відкрили пам'ятник розстріляним нацистами науковцям (ФОТО)

Пам'ятник розстріляним нацистами професорам львівських університетів урочисто відкрили в неділю у Львові.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

Пам'ятник встановлено на Вулецьких пагорбах, де вночі 4 липня 1941 року нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Монумент являє собою арку з каменю та десяти постаментів з римськими цифрами, що символізують десять Заповідей Божих. Головним елементом є камінь з цифрою V, тобто заповіддю "Не вбий!".

У церемонії відкриття взяли участь міські голови Львова та Вроцлава - Андрій Садовий та Рафал Дуткевич, а також голова Львівської обласної ради Олег Панькевич.

 Фото: альбом Петра Поґожельського

За даними прес-служби, ініціатива встановлення пам'ятника належить міським головам Львова та Вроцлава.

"Сьогодні ми увічнюємо пам'ять людей, яких нацисти вбили без суду і слідства через кілька днів після окупації Львова. Інтелігентні, розумні люди завжди становлять небезпеку для тоталітарних режимів, оскільки є джерелом правдивих знань і освіти", - сказав мер Львова.

"Українці і поляки повинні нагадувати світові, чим закінчуються спроби переділу світу, експансії і спроби вибудовування нових імперій", - додав львівський міський голова.

Над проектом пам'ятника працював авторський колектив: Олександр Сьліва (Краків, Польща) - перша премія в конкурсі на проект пам'ятника; Олег Трофименко та Дмитро Сорокевич (Львів, Україна) - спеціальна нагорода за краще рішення прилеглої до пам'ятника території.

 Вид на пам'ятник згори

Надалі тут планують створити інформаційний центр, який надаватиме інформацію про історію цього місця і про саму подію.

Фінансування проекту було розділено між Львовом і Вроцлавом.

Нагадаємо, що історик з Інституту національної пам'яті Польщі Пьотр Лисаковський написав у газету "Жеч Посполіта" статтю, де звинувачує українських націоналістів у сприянні нацистському знищенню професорів Львова.

Загроза для СРСР. Розпорядження Андропова перед замахом на Івана Павла II

21 квітня 1981 року Андропов видає «совершенно секретне» розпорядження щодо протидії Ватикану, а вже 13 травня на площі святого Петра член турецького терористичного угрупування «Сірі вовки» Мехмет Алі Агжда стріляє у Папу Івана Павла II. Незважаючи на велику крововтрату, понтифік вижив. За однією з найпоширеніших версій,організація нападу здійснювалась болгарськими спецслужбами, які діяли за завданням КҐБ СРСР. Обставини нападу на Івана Павла II досі залишаються не з’ясованими.

Слово і назва «Україна»: історіографія питання

Перші дослідження, пояснення і висловлення думок з цього приводу розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. Тоді українська історична наука активно розвивалася, а назва Україна остаточно перетворилася на національну транскордонну назву всіх українців, яка здобула визнання і в Наддніпрянській Україні, і на західноукраїнських землях. Відповідно, питання походження та історії назви «Україна» стало актуальним.

Ув'язнена “Ластівка”: як МҐБ репресував Параску Плитку-Горицвіт

Параска Плитка-Горицвіт, передусім, відома як самобутня гуцульська мисткиня з села Криворівня, що на Івано-Франківщині. Зовні її життя було доволі усамітненим та скромним. Втім всередині своєї невеликої хатини, Парасці вдалося створити вражаючий творчий світ, межі якого сягали від магічних Карпат до давньої Індії, від космічних просторів до Небесного Престолу.

Перша демонстрація Антибільшовицького Блоку Народів

16 квітня 1946 року в одному з районів повоєнного Мюнхена був скликаний Перший Конгрес АБН, де було утворено східноєвропейську антикомуністичну організацію, яка увесь подальший період Холодної війни репрезентувала еміграційні організації, чиї батьківщини опинилися за Залізною завісою. «Свобода народам! Свобода людині!» – гасло АБН, навколо якого об’єдналися 16 національних організацій Східної Європи та Середньої Азії.