Спецпроект

Археологи проти будь-якого будівництва біля Десятинної

Відбудовувавати Десятинну церкву не можна не лише через те, що це суперечить міжнародному і українському законодавству, але й тому що на Старокиївській горі неможливе жодне будівництво.

Про це йдеться у листі-заяві Спілки археологів України, надісланому голові комісії Київради з питань культури і туризму Олександру Бригинцю.

Так зване відтворення Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового памяткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам'яток і визначних місць, Хартії з охорони та використання археологічної спадщини, Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини, Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини.

Її положення вимагають збереження автентичних пам'яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій) цих пам'яток.

"Спершу мова йшла про відбудову Десятинної церкви на її колишньому місці. Тепер виникла нова ідея - побудувати іншу церкву не на підмурках Десятинної, але в рамках Старокиївської (Києвої) гори, однак цього категорично не можна робити", - заявив Бригинець.

Археологи пояснили, що будівництво на горі неможливе, бо Старокиївська гора - всесвітньо відома пам'ятка та ключове місце для вирішення питання про походження Києва. Її територія є заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення.

Унікальний шар гори містить пам'ятки доби неоліту, трипільського, скіфського та ранньословянського часів, язичницький могильник, князівські палаци, ремісничі майстерні та братську могилу захисників Києва 1240р.

Також археологи звертають увагу на те, що будівельні роботи можуть зашкодити найстаршому дереву Києва - липі, що росте поблизу мурів Десятинної церкви, вік якої становить декілька століть.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.