Спецпроект

Путін спробував себе в ролі археолога. І одразу ж знайшов!

Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін під час відвідування археологічного розкопу на місці давньогрецького міста Фанагорія опустився на дно Таманського затоки, звідки підняв дві амфори.

Про це повідомляє РБК з посиланням на прес-службу прем'єра Росії.

Розмовляючи з журналістами, Путін зізнався, що це була його третя спроба занурення з аквалангом. За словами прем'єра, амфори він знайшов на глибині близько двох метрів.

Раніше Путін оглянув головну на сьогоднішній день знахідку на кургані Боюр-гора, який був споруджений приблизно в IV ст. до нашої ери, - склеп, облицьований цеглою з черепашнику. Поки вчені відкопали лише вхід у нього, але сподіваються, що всередині склепу будуть виявлені цінні артефакти.

Також главі уряду показали розкоп центральної частини древнього міста - акрополь, де знаходився палац правителя Боспорського царства Мітрідата VI (столицею Боспорського царства був Пантікапей на місці нинішньої Керчі в Криму - ІП).

Увагу Путіна привернув один із студентів-археологів, котрий очищав від землі знайдену амфору. Прем'єр поцікавився, якого століття посуд і що в ньому могло бути.

Археолог відзначив, що амфора датується IV ст. "А винця там немає?" - поцікавився Путін. "Звичайно, немає", - з жалем відповів студент і запропонував прем'єру спробувати себе в ролі археолога, на що той охоче погодився і протягом приблизно двох хвилин чистив землю з античного глека.

В ході візиту прем'єр підняв питання створення музею-заповідника з підводною частиною на території стародавньої Фанагорії. "Людству буде цікаво знати, що у нас є такі багатства. Думаю, будуть приїжджати з усього світу", - заявив Путін.

Не повідомляється, як довго російський прем'єр шукав амфори на дні моря і чи не були вони підготовлені зазделегідь :)

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.