Спецпроект

Путін спробував себе в ролі археолога. І одразу ж знайшов!

Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін під час відвідування археологічного розкопу на місці давньогрецького міста Фанагорія опустився на дно Таманського затоки, звідки підняв дві амфори.

Про це повідомляє РБК з посиланням на прес-службу прем'єра Росії.

Розмовляючи з журналістами, Путін зізнався, що це була його третя спроба занурення з аквалангом. За словами прем'єра, амфори він знайшов на глибині близько двох метрів.

Раніше Путін оглянув головну на сьогоднішній день знахідку на кургані Боюр-гора, який був споруджений приблизно в IV ст. до нашої ери, - склеп, облицьований цеглою з черепашнику. Поки вчені відкопали лише вхід у нього, але сподіваються, що всередині склепу будуть виявлені цінні артефакти.

Також главі уряду показали розкоп центральної частини древнього міста - акрополь, де знаходився палац правителя Боспорського царства Мітрідата VI (столицею Боспорського царства був Пантікапей на місці нинішньої Керчі в Криму - ІП).

Увагу Путіна привернув один із студентів-археологів, котрий очищав від землі знайдену амфору. Прем'єр поцікавився, якого століття посуд і що в ньому могло бути.

Археолог відзначив, що амфора датується IV ст. "А винця там немає?" - поцікавився Путін. "Звичайно, немає", - з жалем відповів студент і запропонував прем'єру спробувати себе в ролі археолога, на що той охоче погодився і протягом приблизно двох хвилин чистив землю з античного глека.

В ході візиту прем'єр підняв питання створення музею-заповідника з підводною частиною на території стародавньої Фанагорії. "Людству буде цікаво знати, що у нас є такі багатства. Думаю, будуть приїжджати з усього світу", - заявив Путін.

Не повідомляється, як довго російський прем'єр шукав амфори на дні моря і чи не були вони підготовлені зазделегідь :)

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".