Спецпроект

Путін спробував себе в ролі археолога. І одразу ж знайшов!

Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін під час відвідування археологічного розкопу на місці давньогрецького міста Фанагорія опустився на дно Таманського затоки, звідки підняв дві амфори.

Про це повідомляє РБК з посиланням на прес-службу прем'єра Росії.

Розмовляючи з журналістами, Путін зізнався, що це була його третя спроба занурення з аквалангом. За словами прем'єра, амфори він знайшов на глибині близько двох метрів.

Раніше Путін оглянув головну на сьогоднішній день знахідку на кургані Боюр-гора, який був споруджений приблизно в IV ст. до нашої ери, - склеп, облицьований цеглою з черепашнику. Поки вчені відкопали лише вхід у нього, але сподіваються, що всередині склепу будуть виявлені цінні артефакти.

Також главі уряду показали розкоп центральної частини древнього міста - акрополь, де знаходився палац правителя Боспорського царства Мітрідата VI (столицею Боспорського царства був Пантікапей на місці нинішньої Керчі в Криму - ІП).

Увагу Путіна привернув один із студентів-археологів, котрий очищав від землі знайдену амфору. Прем'єр поцікавився, якого століття посуд і що в ньому могло бути.

Археолог відзначив, що амфора датується IV ст. "А винця там немає?" - поцікавився Путін. "Звичайно, немає", - з жалем відповів студент і запропонував прем'єру спробувати себе в ролі археолога, на що той охоче погодився і протягом приблизно двох хвилин чистив землю з античного глека.

В ході візиту прем'єр підняв питання створення музею-заповідника з підводною частиною на території стародавньої Фанагорії. "Людству буде цікаво знати, що у нас є такі багатства. Думаю, будуть приїжджати з усього світу", - заявив Путін.

Не повідомляється, як довго російський прем'єр шукав амфори на дні моря і чи не були вони підготовлені зазделегідь :)

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".