Спецпроект

Путін спробував себе в ролі археолога. І одразу ж знайшов!

Прем'єр-міністр РФ Володимир Путін під час відвідування археологічного розкопу на місці давньогрецького міста Фанагорія опустився на дно Таманського затоки, звідки підняв дві амфори.

Про це повідомляє РБК з посиланням на прес-службу прем'єра Росії.

Розмовляючи з журналістами, Путін зізнався, що це була його третя спроба занурення з аквалангом. За словами прем'єра, амфори він знайшов на глибині близько двох метрів.

Раніше Путін оглянув головну на сьогоднішній день знахідку на кургані Боюр-гора, який був споруджений приблизно в IV ст. до нашої ери, - склеп, облицьований цеглою з черепашнику. Поки вчені відкопали лише вхід у нього, але сподіваються, що всередині склепу будуть виявлені цінні артефакти.

Також главі уряду показали розкоп центральної частини древнього міста - акрополь, де знаходився палац правителя Боспорського царства Мітрідата VI (столицею Боспорського царства був Пантікапей на місці нинішньої Керчі в Криму - ІП).

Увагу Путіна привернув один із студентів-археологів, котрий очищав від землі знайдену амфору. Прем'єр поцікавився, якого століття посуд і що в ньому могло бути.

Археолог відзначив, що амфора датується IV ст. "А винця там немає?" - поцікавився Путін. "Звичайно, немає", - з жалем відповів студент і запропонував прем'єру спробувати себе в ролі археолога, на що той охоче погодився і протягом приблизно двох хвилин чистив землю з античного глека.

В ході візиту прем'єр підняв питання створення музею-заповідника з підводною частиною на території стародавньої Фанагорії. "Людству буде цікаво знати, що у нас є такі багатства. Думаю, будуть приїжджати з усього світу", - заявив Путін.

Не повідомляється, як довго російський прем'єр шукав амфори на дні моря і чи не були вони підготовлені зазделегідь :)

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".