Спецпроект

У "тюрмі на Лонцького" покажуть кінопропаганду

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує на вільний перегляд програми фестивалю "КіноЛев".

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Фільми демонструватиметься у музейному кінолекторії 21-25 серпня за адресою Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Національний музей "Тюрма на Лонцького" - меморіал, що вшановує пам'ять років боротьби за незалежність України та тисяч людей, які за несхитну позицію здобути свободу батьківщині стали жертвами каральних органів окупаційних режимів.

Наскрізною темою цьогорічного фестивалю "КіноЛев" стане програма "Кіно як пропаганда".

Художні та документальні фільми, що увійшли до цієї програми - авторські роботи радянських, німецьких, американських, французьких кінорежисерів різних періодів XX ст.

У середу, 24 серпня, у музейному кінолекторії заплановано показ стрічок українських кінематографістів. Продовжить святкову програму акція "Незалежна кіно ніч на пленері", яка відбудеться на подвір'ї музею-меморіалу від смерку - до світанку Незалежності 25 серпня.

Вхід вільний.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.