Директор музею "Тюрма на Лонцького" буде очолювати ще й Керченський заповідник

Від 29 березня, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, також очолив Керченський історико-культурний заповідник.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо

Видання звернулося за коментарем до Руслана Забілого, який розповів, що наказ про його призначення був виданий ще 27 лютого 2020 року міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським. Але в силу юридичних та технічних обставин, в електронних реєстрах ця інформація з'явилася лише 29 березня.

Руслан Забілий також повідомив, що він і надалі залишається працювати в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", а функції директора Керченського історико-культурного заповідника, який знаходиться на тимчасово окупованій Росією території Криму, буде виконувати за сумісництвом на період тимчасової окупації.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.