У Львові в музеї «Тюрма на Лонцького» сталася пожежа

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам'ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Наслідки пожежі
Наслідки пожежі

Директор Музею Руслан Забілий розповів: "Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею.

Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху, частина шиб на всіх трьох поверхах вибита, а деякі вікна пожежники змушені були виривати, зрізати двері. Частина даху таки вигоріла. Пожежники також працювали всередині Музею, відсікаючи вогонь. Гасіння призвело до затоплення приміщень музею, вода досі стоїть і руйнує будівлю".

Музей зазнав вагомих збитків: понищена проводка, опалення, невідкладною є реставрація. Адже найцінніший експонат Музею — це сама споруда тюрми. Комісія, до складу якої увійшли співробітники музею, фахівці з мерії, представники Галицької районної адміністрації м. Львова, сьогодні почала оцінку збитків. 

Однак оцінити повний масштаб втрат вдасться з часом, оскільки наразі перекриття наповнені водою і це загрожує зберіганню фондів та руйнуванням експозиції. 

Завдяки відданості і хоробрості працівниці музею Лідії Тополевської, яка кинулася рятувати спадщину та історичні цінності, вдалося уникнути низки руйнувань, щоб пробитися всередину крізь укріплену і заґратовану тюрму. Лідія Тополевська весь час перебувала заблокована на третьому поверсі приміщення, серед диму і вогню, але, на щастя і завдяки пожежникам, не постраждала. 

Найцінніше майно — архів ОУН та УПА, а також спеціалізована бібліотека Центру досліджень визвольного руху, що зберігаються у музеї, під загрозою затоплення. Як і вцілілі наразі і фондосховища та лабораторія музею. Та вже зараз є очевидним, що музей потребує коштів для відновлення, найперше — перекриття даху, що зараз відкритий для дощів та негоди, встановлення дверей та вікон, осушування приміщень тощо.

Із цією метою Музею та партнер і співзасновник Центр досліджень визвольного руху організовують благодійний збір коштів.

Бажаючих допомогти музею просять перевести кошти на картку Приват Банку 5168752000922339 (Слабоспицький Олег). Інші рахунки будуть оприлюднені згодом. 


ДОВІДКА. Унікальний в Європі український Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створений у колишній катівні КҐБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні). 

Музей відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня 2009 року він отримав статус національного.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.