У Львові в музеї «Тюрма на Лонцького» сталася пожежа

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам'ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Наслідки пожежі
Наслідки пожежі

Директор Музею Руслан Забілий розповів: "Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею.

Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху, частина шиб на всіх трьох поверхах вибита, а деякі вікна пожежники змушені були виривати, зрізати двері. Частина даху таки вигоріла. Пожежники також працювали всередині Музею, відсікаючи вогонь. Гасіння призвело до затоплення приміщень музею, вода досі стоїть і руйнує будівлю".

Музей зазнав вагомих збитків: понищена проводка, опалення, невідкладною є реставрація. Адже найцінніший експонат Музею — це сама споруда тюрми. Комісія, до складу якої увійшли співробітники музею, фахівці з мерії, представники Галицької районної адміністрації м. Львова, сьогодні почала оцінку збитків. 

Однак оцінити повний масштаб втрат вдасться з часом, оскільки наразі перекриття наповнені водою і це загрожує зберіганню фондів та руйнуванням експозиції. 

Завдяки відданості і хоробрості працівниці музею Лідії Тополевської, яка кинулася рятувати спадщину та історичні цінності, вдалося уникнути низки руйнувань, щоб пробитися всередину крізь укріплену і заґратовану тюрму. Лідія Тополевська весь час перебувала заблокована на третьому поверсі приміщення, серед диму і вогню, але, на щастя і завдяки пожежникам, не постраждала. 

Найцінніше майно — архів ОУН та УПА, а також спеціалізована бібліотека Центру досліджень визвольного руху, що зберігаються у музеї, під загрозою затоплення. Як і вцілілі наразі і фондосховища та лабораторія музею. Та вже зараз є очевидним, що музей потребує коштів для відновлення, найперше — перекриття даху, що зараз відкритий для дощів та негоди, встановлення дверей та вікон, осушування приміщень тощо.

Із цією метою Музею та партнер і співзасновник Центр досліджень визвольного руху організовують благодійний збір коштів.

Бажаючих допомогти музею просять перевести кошти на картку Приват Банку 5168752000922339 (Слабоспицький Олег). Інші рахунки будуть оприлюднені згодом. 


ДОВІДКА. Унікальний в Європі український Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створений у колишній катівні КҐБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні). 

Музей відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня 2009 року він отримав статус національного.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".