На Львівщині знайшли бідон з документами ОУН

Житель Бродів знайшов бідон із документами та світлинами підпілля ОУН, який пролежав під землею понад 70 років. Знахідку планують передати на дослідження і реставрацію у Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор музею Руслан Забілий.

 

"Я цікавлюся питаннями пошукової діяльності, моніторю всі повідомлення щодо всіляких знахідок, спілкуюся з істориками. Один з моїх колег повідомив, що чоловік знайшов бідон з літературою та документами підпілля.

Вже цієї п'ятниці ми заберемо це все до нас в "Тюрму на Лонського" для подальшого дослідження. Ми їх реставруємо, вивчаємо, скануємо і потім надаємо в загальний доступ для всіх бажаючих: істориків, краєзнаців, журналістів, просто громадян", - розповів Забілий.

Знайдена документація датується 1940-50 роками минулого століття. Це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, світлини, щоденник та повстанський звіт. Останній має велику цінність для істориків.

За словами Забілого, знахідка має важливе значення для українського народу, серед тієї архівної повстанської збірки є документи звітного характеру, а це розкриває особливості діяльності підпільників на локальній території, є імена, прізвища людей, які брали безпосередню участь в ОУН чи УПА.

Вказано людей, які підтримували діяльність підпільників, тобто там є великий пласт інформації, який може розповісти багато про що і особливості визвольного руху саме у Бродівському районі, тобто на локальній території, що потім складається в загальнонаціональну картину.

Директор музею повідомив, що ще б кілька років і документи можна було втратити, адже бідон у кількох місцях проржавів і частина паперів намокла. Але фахівці сподіваються, що їх вдасться реставрувати.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.