На Львівщині знайшли бідон з документами ОУН

Житель Бродів знайшов бідон із документами та світлинами підпілля ОУН, який пролежав під землею понад 70 років. Знахідку планують передати на дослідження і реставрацію у Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор музею Руслан Забілий.

 

"Я цікавлюся питаннями пошукової діяльності, моніторю всі повідомлення щодо всіляких знахідок, спілкуюся з істориками. Один з моїх колег повідомив, що чоловік знайшов бідон з літературою та документами підпілля.

Вже цієї п'ятниці ми заберемо це все до нас в "Тюрму на Лонського" для подальшого дослідження. Ми їх реставруємо, вивчаємо, скануємо і потім надаємо в загальний доступ для всіх бажаючих: істориків, краєзнаців, журналістів, просто громадян", - розповів Забілий.

Знайдена документація датується 1940-50 роками минулого століття. Це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, світлини, щоденник та повстанський звіт. Останній має велику цінність для істориків.

За словами Забілого, знахідка має важливе значення для українського народу, серед тієї архівної повстанської збірки є документи звітного характеру, а це розкриває особливості діяльності підпільників на локальній території, є імена, прізвища людей, які брали безпосередню участь в ОУН чи УПА.

Вказано людей, які підтримували діяльність підпільників, тобто там є великий пласт інформації, який може розповісти багато про що і особливості визвольного руху саме у Бродівському районі, тобто на локальній території, що потім складається в загальнонаціональну картину.

Директор музею повідомив, що ще б кілька років і документи можна було втратити, адже бідон у кількох місцях проржавів і частина паперів намокла. Але фахівці сподіваються, що їх вдасться реставрувати.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.