На Львівщині знайшли бідон з документами ОУН

Житель Бродів знайшов бідон із документами та світлинами підпілля ОУН, який пролежав під землею понад 70 років. Знахідку планують передати на дослідження і реставрацію у Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив директор музею Руслан Забілий.

 

"Я цікавлюся питаннями пошукової діяльності, моніторю всі повідомлення щодо всіляких знахідок, спілкуюся з істориками. Один з моїх колег повідомив, що чоловік знайшов бідон з літературою та документами підпілля.

Вже цієї п'ятниці ми заберемо це все до нас в "Тюрму на Лонського" для подальшого дослідження. Ми їх реставруємо, вивчаємо, скануємо і потім надаємо в загальний доступ для всіх бажаючих: істориків, краєзнаців, журналістів, просто громадян", - розповів Забілий.

Знайдена документація датується 1940-50 роками минулого століття. Це переважно ідеологічна література, листівки, агітки, світлини, щоденник та повстанський звіт. Останній має велику цінність для істориків.

За словами Забілого, знахідка має важливе значення для українського народу, серед тієї архівної повстанської збірки є документи звітного характеру, а це розкриває особливості діяльності підпільників на локальній території, є імена, прізвища людей, які брали безпосередню участь в ОУН чи УПА.

Вказано людей, які підтримували діяльність підпільників, тобто там є великий пласт інформації, який може розповісти багато про що і особливості визвольного руху саме у Бродівському районі, тобто на локальній території, що потім складається в загальнонаціональну картину.

Директор музею повідомив, що ще б кілька років і документи можна було втратити, адже бідон у кількох місцях проржавів і частина паперів намокла. Але фахівці сподіваються, що їх вдасться реставрувати.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».