Спецпроект

Люстрація в Україні зачепила б найвпливовіших людей - соціолог

Якби в Україні провели люстрацію, то довелося б усунути від влади половину націонал-демократів.

Про це в інтерв'ю УНІАН заявив заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

"В Україні ця ідея (люстрації - ІП) не видається здоровою, - сказав соціолог. - Країни Балтії мали єдину громадську думку, а в нас би це призвело до громадянської війни".

Головаха закликав "не плекати ілюзій": "Якби у нас відкрили потаємні архіви КДБ, нам би довелося люструвати "святих" людей. Найвпливовіші в країні люди опинилися б серед люстрованих".

На думку соціолога, в 1991 році в України було право вибору - але тоді українці проголосували за компартійного функціонера Кравчука, а не за Чорновола: "Кажете, що люстрація потрібна? Але кого люструвати, якщо не секретаря з ідеології Кравчука? А за нього 60% проголосували".

В березні 2011 року керівник Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю ІП, що перед його установою "не стоїть завдання проводити люстрацію".

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.