Спецпроект

Львівські студенти розкопують стоянку періоду палеоліту

Перші археологічні розкопки доби палеоліту відбулися на теренах Західної України.

Про це повідомляє прес-служба Національного університету "Львівська політехніка".

Місцезнаходження було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів безпосередньо організатор розкопок, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Олександр Ситник Олександр Степанович:

"Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам'яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана  стоянка - №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі".

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

За словами археолога, на Поділлі знаходять пам'ятки кам'яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали.

"Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин, - повідомив Ситник. - Пам'ятка важлива тим, що вона вже має конкретну дату - 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років тому. Важливим аспектом є і наявність палеофауни - решток тих тварин, які жили поруч з людиною".

Керівник археологічної експедиції від студентської колегії "Львівської політехніки" Віктор Шепітчак також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти приїжджають добровільно, на волонтерських засадах.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка:

Пам'ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри - лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо).

На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар'єр, в якому і знайшли перші кам'яні вироби.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".