Спецпроект

Львівські студенти розкопують стоянку періоду палеоліту

Перші археологічні розкопки доби палеоліту відбулися на теренах Західної України.

Про це повідомляє прес-служба Національного університету "Львівська політехніка".

Місцезнаходження було відкрито ще у 1981 році, а в 1988-89-х роках проведено археологічні розкопки.

Детальніше про вивчення доби палеоліту розповів безпосередньо організатор розкопок, завідувач відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, доктор історичних наук Олександр Ситник Олександр Степанович:

"Ми вивчаємо умови життя первісної людини, виявляємо межі пам'яток (стоянок) первісних людей. Досліджувана  стоянка - №1, а нараховується ще 5 таких стоянок доби палеоліту. На жаль, більшу частину стоянок зруйновано. Вони є ще Криму, а також група на Дністрі".

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

За словами археолога, на Поділлі знаходять пам'ятки кам'яних решток, артефактів, що свідчить про життя первісних людей, про тварин, на яких вони полювали.

"Ми знайшли артефакти Льодовикового періоду. Вже знаходили знаряддя праці, кістки північного оленя, зубра, бика, роги, ребра та зуби тварин, - повідомив Ситник. - Пам'ятка важлива тим, що вона вже має конкретну дату - 2 рівня культурних шарів (верхній та нижній) датуються відповідно 20 і 40 тисяч років тому. Важливим аспектом є і наявність палеофауни - решток тих тварин, які жили поруч з людиною".

Керівник археологічної експедиції від студентської колегії "Львівської політехніки" Віктор Шепітчак також розповів, що в середньому участь у таборі беруть 30 чоловік. Студенти приїжджають добровільно, на волонтерських засадах.

Експедиція здобула підтримку Міністерства освіти. Кілька тисяч якісних знайдених артефактів підуть до Львівського історичного музею.

Довідка:

Пам'ятку розміщено на вершині крутого схилу лівого берега невеличкої річки Ігри - лівої притоки Серету. Це південні околиці с. Ігровиця Тернопільського району. На висоті 20-30 метрів від тальвегу долини спостерігається відслонення карбонатних порід (вапняків, крейди тощо).

На висоті близько 50 метрів від рівня річки знаходиться недіючий піщаний кар'єр, в якому і знайшли перші кам'яні вироби.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.