Спецпроект

В Умані відкрито меморіал мешканцям Тернопілля, розстріляним комуністами

В Умані відкрито Меморіал жертвам репресій та колишнім в'язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року.

Про це повідомляє УНІАН.

Загалом до Умані у липні 1941 року були вивезені і розстріляні 954 в'язні Чортківської тюрми.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі обласної ради, участь у церемонії відкриття меморіалу взяли голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, заступник голови Олег Боберський, представники районних рад та громадських організацій області, вцілілі очевидці тодішніх подій, родичі розстріляних.

Спочатку біля меморіалу відправили поминальну панахиду, після чого відбувся мітинг-реквієм.

Разом із тернополянами скорботу розділили представники владних органів та громадськості Умані та Черкащини. Учасники поминальних заходів поклали вінки та квіти до підніжжя меморіалу та запалили свічки за душі загиблих.

Інші матеріали про розстріли в'язнів радянських тюрем улітку 1941-го:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років кривавій бійні

Меморіал створений за кошти, надані бюджетами Тернопільської обласної ради та районів, мешканці яких були закатовані в Умані (Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького).

Документи про місце розстрілу в'язнів Чортківської тюрми досліджували заліщицький краєзнавець Антон Могилюк та голова Тернопільського обласного відділення історико-просвітницького Товариства "Меморівл"» Богдан Хаварівський, які розповіли про хід досліджень на мітингу.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".