Спецпроект

В Умані відкрито меморіал мешканцям Тернопілля, розстріляним комуністами

В Умані відкрито Меморіал жертвам репресій та колишнім в'язням Чортківської тюрми з Тернопільщини, розстріляним у липні 1941 року.

Про це повідомляє УНІАН.

Загалом до Умані у липні 1941 року були вивезені і розстріляні 954 в'язні Чортківської тюрми.

Як повідомили кореспонденту УНІАН в прес-службі обласної ради, участь у церемонії відкриття меморіалу взяли голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, заступник голови Олег Боберський, представники районних рад та громадських організацій області, вцілілі очевидці тодішніх подій, родичі розстріляних.

Спочатку біля меморіалу відправили поминальну панахиду, після чого відбувся мітинг-реквієм.

Разом із тернополянами скорботу розділили представники владних органів та громадськості Умані та Черкащини. Учасники поминальних заходів поклали вінки та квіти до підніжжя меморіалу та запалили свічки за душі загиблих.

Інші матеріали про розстріли в'язнів радянських тюрем улітку 1941-го:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років кривавій бійні

Меморіал створений за кошти, надані бюджетами Тернопільської обласної ради та районів, мешканці яких були закатовані в Умані (Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького).

Документи про місце розстрілу в'язнів Чортківської тюрми досліджували заліщицький краєзнавець Антон Могилюк та голова Тернопільського обласного відділення історико-просвітницького Товариства "Меморівл"» Богдан Хаварівський, які розповіли про хід досліджень на мітингу.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.