Спецпроект

"Регіонали" не хочуть пам'ятника Бандері у Луцьку

Волинська "Партія регіонів" хоче відмінити спорудження пам`ятника лідерові ОУН-УПА Степану Бандері в центрі Луцька.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Памятник Бандері має стояти на одній з великих вулиць міста - навпроти луцького Палацу урочистих подій. Це місцеві депутати вирішили ще три роки тому.

Відтоді на тій вулиці стоїть пам'ятний знак, а скульптори чекають грошей на виготовлення монумента заввишки близько 8 метрів.

Втім, лише цьогоріч 21 липня Луцька міськрада таки спромоглася виділила на спорудження пам'ятника 150 тисяч гривень, забравши їх з видатків на дороги і ремонт приміщення ради.

Рішення депутатів виділити кошти на пам`ятник з дорожнього фонду викликало невдоволення фракції "Партії регіонів", яка у Луцькій міськраді представлена чотирма депутатами.

Після цього місцевий осередок "Партії регіонів" на трьох магістральних вулицях встановив намети, "щоб запобігти свавіллю більшості, яку в міській раді представляють "Батьківщина" і "Свобода"". А також почали збір підписів лучан, які не хочуть, щоб пам'ятник стояв у багатолюдній частині міста.

"Ми не проти, щоб погруддя встановили на вулиці Бандери. Бо треба враховувати думку громади, бо є багато прихильників Бандери. Але тільки не біля Палацу урочистих подій, бо такому пам'ятнику там не місце", - заявив лідер міського осередку Партії регіонів Іван Смоленг.

У відповідь луцький осередок об'єднання "Свобода" звернувся до регіоналів із запитанням, чому провладна партія не опитувала людей щодо пенсійної реформи чи зростання цін на пальне і харчі. А також запропонувала включити до опитувального листа запитання, які стосуються резиденції Віктора Януковича у "Межигір'ї".

У той же час "свободівці" підкреслили, що Бандера має повне право височіти навпроти луцького Палацу урочистих подій.

Нагадаємо, що у квітні лучани не дозволили встановити в центрі міста намет, в якому мали збиратися гроші на відновлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.