Спецпроект

"Регіонали" не хочуть пам'ятника Бандері у Луцьку

Волинська "Партія регіонів" хоче відмінити спорудження пам`ятника лідерові ОУН-УПА Степану Бандері в центрі Луцька.

Про це повідомляє Українська служба ВВС.

Памятник Бандері має стояти на одній з великих вулиць міста - навпроти луцького Палацу урочистих подій. Це місцеві депутати вирішили ще три роки тому.

Відтоді на тій вулиці стоїть пам'ятний знак, а скульптори чекають грошей на виготовлення монумента заввишки близько 8 метрів.

Втім, лише цьогоріч 21 липня Луцька міськрада таки спромоглася виділила на спорудження пам'ятника 150 тисяч гривень, забравши їх з видатків на дороги і ремонт приміщення ради.

Рішення депутатів виділити кошти на пам`ятник з дорожнього фонду викликало невдоволення фракції "Партії регіонів", яка у Луцькій міськраді представлена чотирма депутатами.

Після цього місцевий осередок "Партії регіонів" на трьох магістральних вулицях встановив намети, "щоб запобігти свавіллю більшості, яку в міській раді представляють "Батьківщина" і "Свобода"". А також почали збір підписів лучан, які не хочуть, щоб пам'ятник стояв у багатолюдній частині міста.

"Ми не проти, щоб погруддя встановили на вулиці Бандери. Бо треба враховувати думку громади, бо є багато прихильників Бандери. Але тільки не біля Палацу урочистих подій, бо такому пам'ятнику там не місце", - заявив лідер міського осередку Партії регіонів Іван Смоленг.

У відповідь луцький осередок об'єднання "Свобода" звернувся до регіоналів із запитанням, чому провладна партія не опитувала людей щодо пенсійної реформи чи зростання цін на пальне і харчі. А також запропонувала включити до опитувального листа запитання, які стосуються резиденції Віктора Януковича у "Межигір'ї".

У той же час "свободівці" підкреслили, що Бандера має повне право височіти навпроти луцького Палацу урочистих подій.

Нагадаємо, що у квітні лучани не дозволили встановити в центрі міста намет, в якому мали збиратися гроші на відновлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.