Спецпроект

У Запоріжжі демонтують пам'ятний знак жертвам Голодомору

Пам'ятний знак "Жертвам Голодомору та сталінізму", який знаходиться у Запоріжжі, майже повністю демонтовано комунальним підприємством "Титан".

Влада пояснює свої дії тим, що споруда знаходиться у поганому технічному стані, повідомляє громадська ініціатива "Оновлення країни".

За інформацією виконкому Запорізької міської ради, загальна вартість ремонту пам'ятника складає 49,4 тисячі грн. Але джерело фінансування досі невідоме, тож наразі доля пам'ятника невизначена.

"Те, що відбувається з пам'ятником "Жертвам Голодомору" дуже важко назвати реконструкцією, - заявив координатор "ОК" в Запоріжжі Дмитро Харьков. - Насправді це демонтаж, адже міська влада чітко відповіла, що реконструкція розпочнеться тільки після того, як знайдеться джерело фінансування. Це ганьба для нашого обласного центру".

Також він повідомив, що найближчим часом громадська ініціатива "Оновлення країни" і "Національна пам'ять" планують розгорнути кампанію щодо збору грошей, необхідних для проведення ремонтних робіт.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 3 Закону України про Голодомор 1932-1933 років органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:

- брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
- сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
- вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.