Спецпроект

У центрі Кременця з'явився пам'ятник Бандері

У районному центрі Кременець (Тернопільська область) відкрито пам'ятник лідерові Організації Українських націоналістів (революційної) Степанові Бандері. Його встановлено на центральній площі міста.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Пам'ятник установлений на центральній площі Кременця.

 

Глава Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП єпископ Нестор відслужил молебень за загиблими борцях за волю України. Він також нагородив орденом св. Володимира ІІІ ступеня ініціатора і головного мецената зведення пам'ятника Володимира Чуба.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адмінсуд залишив у силі решення Донецького окружного адміністративного суду і Донецького апеляційного адміністративного суду, якими ті визнавали незаконним указ колишнього Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Бандері та лідеру УПА Романові Шухевичу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.