Спецпроект

У центрі Кременця з'явився пам'ятник Бандері

У районному центрі Кременець (Тернопільська область) відкрито пам'ятник лідерові Організації Українських націоналістів (революційної) Степанові Бандері. Його встановлено на центральній площі міста.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Пам'ятник установлений на центральній площі Кременця.

 

Глава Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП єпископ Нестор відслужил молебень за загиблими борцях за волю України. Він також нагородив орденом св. Володимира ІІІ ступеня ініціатора і головного мецената зведення пам'ятника Володимира Чуба.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адмінсуд залишив у силі решення Донецького окружного адміністративного суду і Донецького апеляційного адміністративного суду, якими ті визнавали незаконним указ колишнього Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Бандері та лідеру УПА Романові Шухевичу.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.