Спецпроект

У центрі Кременця з'явився пам'ятник Бандері

У районному центрі Кременець (Тернопільська область) відкрито пам'ятник лідерові Організації Українських націоналістів (революційної) Степанові Бандері. Його встановлено на центральній площі міста.

Про це повідомляють "Українські Новини".

Пам'ятник установлений на центральній площі Кременця.

 

Глава Тернопільсько-Бучацької єпархії УПЦ КП єпископ Нестор відслужил молебень за загиблими борцях за волю України. Він також нагородив орденом св. Володимира ІІІ ступеня ініціатора і головного мецената зведення пам'ятника Володимира Чуба.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адмінсуд залишив у силі решення Донецького окружного адміністративного суду і Донецького апеляційного адміністративного суду, якими ті визнавали незаконним указ колишнього Президента Віктора Ющенка про присвоєння звань Героя України Бандері та лідеру УПА Романові Шухевичу.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.