Спецпроект

Опублікують 250 листів Джона Леннона - він їх писав частіше, ніж пісні

У Великобританії опублікують понад 250 раніше невиданих листів Джона Леннона до його друзів, родичів і колег по The Beatles.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на ВВС.

Листи легендарного бітла вийдуть як книги, і, за словами видавця, дозволять прихильникам дізнатися про переживання і думки музиканта, які не встигли стати піснями.

На збір листів та листівок Леннона журналіст Хантер Девіс, який написав у 60-х єдину авторизовану біографію The Beatles, витратив близько десяти років.

Девіс зізнається, що одним з найскладніших завдань при зборі матеріалів для майбутньої книги було умовити вдову Леннона Йоко Оно надати для публікації її особисту переписку з Джоном.

Значну частину листів, які увійдуть у майбутню книгу, письменник отримав від колекціонерів, які погодилися заради "історичної події для всіх шанувальників Леннона", дозволити Девісу доторкнутися до своїх дорогоцінним архівів.

Як розповів письменник, любителям сенсацій не варто чекати від книги якихось сенсаційних подробиць життя музиканта, однак ті, кого цікавить творчість бітла, а не його "брудна білизна", отримають справжнє задоволення від читання неймовірно емоційних і щирих листів Леннона.

За словами Девіса, далеко не всі свої радості, тривоги і переживання Джон встиг висловити в піснях. Коли щось сильно вражало музиканта, він швидше брався за олівець чи ручку, ніж за гітару. Біограф Beatles особливо відзначає блискуче почуття гумору Леннона, яке робить його листи справжніми літературними шедеврами.

Книга Хантера Девіса повинна з`явитися на прилавках взимку 2012 року.

Нагадаємо, що в 2010 році було опубліковано лист Джона Леннона, який дійшов до адресата лише через 34 роки.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.