Закарпатські депутати відмовилися виконувати гімн Угорщини

Депутати Береговської райради Закарпатської області відмовилися від виконання державного гімну Угорщини перед початком сесійних засідань.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Комерсант-Україна".

9 вересня вони скасували своє рішення від 17 червня про виконання гімну Угорщини разом із гімном України перед початком сесійних засідань, задовольнивши протест міжрайонної прокуратури Закарпатської області.

Як розповів газеті заступник голови Береговської райради Адальберт Браун, виконання угорського гімну на початку засідань скасували, щоб уникнути національної ворожнечі.

"Рішення було ухвалене більшістю голосів. Із 54 присутніх у залі депутатів за скасування проголосували 48 (усього в райраді 62 депутати). Від голосування утрималися тільки 6 депутатів від "КМКС Партія угорців України", - сказав Браун.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Він уточнив, що хоча рішення скасувати виконання гімну сусідньої країни ухвалене лише тепер, за останні 2,5 місяці гімн Угорщини в Береговській райраді не пролунав жодного разу.

Раніше Браун пояснював, що рішення виконувати угорський гімн разом із українським перед початком засідань було ухвалене на підставі закону "Про національні меншини", оскільки 85% населення району становлять етнічні угорці.

У листопаді 2010 року у Береговому відбувся референдум щодо перейменування міста на угорську назву Береґсас, але на нього прийшло менше половини виборців.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.