АНОНС: ПРЕЗЕНТАЦІЯ "БІБЛІОТЕКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ" У ЛЬВОВІ

Редакція "Історичної правди", Посольство Республіки Польща, видавництво "Дух і Літера", а також Центр досліджень визвольного руху запрошують Вас на презентацію книжки журналіста, історика, постійного автора "Історичної правди" Олександра Зінченка

Презентація відбудеться в рамках 18-го Форуму видавців у Львові.

 

"Година папуги" - це перша книжка, яка так докладно розповідає про трагедію Катині і про її українські сторінки.

Розслідування Олександра Зінченка на цю тему тут і тут

Ця історія почалася у Львові, Луцьку, Тернополі, продовжилася у Путівлі та Старобільску, і закінчилася для більшості її учасників у Харкові.

У Харкові за кілька весняних тижнів 1940-го року розстріляли майже 4 000 чоловік.

...На довоєнних ярмарках дресирований папуга шарманщика витягав записки з пророцтвами. У таборі військовополонених в українському Старобільську чекісти так само у незбагненому порядку викликали бранців. Той час бранці назвали "Годиною папуги".

Олександр Зінченко, один із авторів документального фільму "Катинь: листи з раю" , розповідає у своїй першій книзі про те, як доля когось відправляє на смерть, а комусь лишає життя.

Це вже друге видання книжки «Година папуги». Перший наклад був вичерпаний вже незабаром після виходу книжки у квітні цього року.

"Появу книжки "Година папуги" Олександра Зінченка, яка являє українську точку зору на катинський злочин, вважаю особливо важливою для нас, поляків. Сталінські злочини, скоєні щодо Українського народу, перевершують усе, свідками чого ми були у ХХ столітті".

 Анджей Вайда,

кінорежисер, лауреат премії "Оскар"

"Людям думаючим варто прочитати книжку Олександра Зінченка. Вона дає щедру поживу для голови і серця - за що її авторові належиться заслужене визнання і велика подяка".

Ярослав Грицак,

Історик

 

"Постійний автор "Історичної правди" Олександр Зінченко написав прекрасну книгу і про історичний, і про людський вимір цієї трагедії. Її повинні прочитати ті, хто дотепер розповідає про Сталіна, "ефективного менеджера", і лукаві - мовляв, треба менше говорити про історію, а дивитись у майбутнє..."

Вахтанг Кіпіані,

журналіст, головний редактор сайту "Історична правда"

 

Резенцію Вахтанга Кіпіані на книжку „Година папуги" можна прочитати тут

 

Презентація першої книжки серії "Бібліотека Історичної Правди" відбудеться у суботу,  17 вересня 2011 р. у львівському Музею-меморіалі "Тюрма на Лонцького" за адресою вул. С.Бандери, 1

Початок - о 14.00.

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.