АНОНС: ПРЕЗЕНТАЦІЯ "БІБЛІОТЕКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ" У ЛЬВОВІ

Редакція "Історичної правди", Посольство Республіки Польща, видавництво "Дух і Літера", а також Центр досліджень визвольного руху запрошують Вас на презентацію книжки журналіста, історика, постійного автора "Історичної правди" Олександра Зінченка

Презентація відбудеться в рамках 18-го Форуму видавців у Львові.

 

"Година папуги" - це перша книжка, яка так докладно розповідає про трагедію Катині і про її українські сторінки.

Розслідування Олександра Зінченка на цю тему тут і тут

Ця історія почалася у Львові, Луцьку, Тернополі, продовжилася у Путівлі та Старобільску, і закінчилася для більшості її учасників у Харкові.

У Харкові за кілька весняних тижнів 1940-го року розстріляли майже 4 000 чоловік.

...На довоєнних ярмарках дресирований папуга шарманщика витягав записки з пророцтвами. У таборі військовополонених в українському Старобільську чекісти так само у незбагненому порядку викликали бранців. Той час бранці назвали "Годиною папуги".

Олександр Зінченко, один із авторів документального фільму "Катинь: листи з раю" , розповідає у своїй першій книзі про те, як доля когось відправляє на смерть, а комусь лишає життя.

Це вже друге видання книжки «Година папуги». Перший наклад був вичерпаний вже незабаром після виходу книжки у квітні цього року.

"Появу книжки "Година папуги" Олександра Зінченка, яка являє українську точку зору на катинський злочин, вважаю особливо важливою для нас, поляків. Сталінські злочини, скоєні щодо Українського народу, перевершують усе, свідками чого ми були у ХХ столітті".

 Анджей Вайда,

кінорежисер, лауреат премії "Оскар"

"Людям думаючим варто прочитати книжку Олександра Зінченка. Вона дає щедру поживу для голови і серця - за що її авторові належиться заслужене визнання і велика подяка".

Ярослав Грицак,

Історик

 

"Постійний автор "Історичної правди" Олександр Зінченко написав прекрасну книгу і про історичний, і про людський вимір цієї трагедії. Її повинні прочитати ті, хто дотепер розповідає про Сталіна, "ефективного менеджера", і лукаві - мовляв, треба менше говорити про історію, а дивитись у майбутнє..."

Вахтанг Кіпіані,

журналіст, головний редактор сайту "Історична правда"

 

Резенцію Вахтанга Кіпіані на книжку „Година папуги" можна прочитати тут

 

Презентація першої книжки серії "Бібліотека Історичної Правди" відбудеться у суботу,  17 вересня 2011 р. у львівському Музею-меморіалі "Тюрма на Лонцького" за адресою вул. С.Бандери, 1

Початок - о 14.00.

Вхід вільний.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.