Меценат пам'ятника Катерині ІІ в Одесі проти музеєфікації фаворитів

З скандально відомого пам'ятника "Засновникам Одеси" планують зняти чотири скульптури фаворитів Імператриці, які є оригіналами.

Про це повідомляє прес-служба компанії "ІНКОР-груп", яка була меценатом при спорудженні пам'ятника. 

В управлінні культури та туризму Одеської міськради посилаються на націоналістів, які свого часу виступали проти реставрації пам'ятника, а тепер звернулися з позовом до суду, стверджують у компанії.

"Ці статуї - пам'ятник культурної спадщини та представляють історичну цінність, але зараз починають руйнуватися. Крім цього фігури знаходяться на балансі у музею Блещунова, тому їх потрібно тримати і зберігати в музеї", - повідомила начальник управління культури та туризму міськради Тетяна Маркова.

Українці, які створили імперію. Помічник Катерини ІІ бюрократ Безбородько

Думку чиновника заперечив меценат комплексної реконструкції Катерининської площі та відтворення пам'ятника Катерині ІІ - гендиректор компанії "ІНКОР-груп" Руслан Тарпан.

"Заяви про те, що фігури Григорія Потьомкіна, Платона Зубова, Йосипа Дерібаса і Франца Деволана руйнуються, не мають під собою ніяких підстав. - зазначив Тарпан. - Я нагадаю, до реставрації ці дивом уцілілі фрагменти пам'ятника стояли під відкритим небом у внутрішньому дворі Одеського історико-краєзнавчого музею та перебували в більш ніж жалюгідному стані. Для реставрації фігур ми запросили найкращих реставраторів, яким вдалося відтворити фігури, відновивши навіть окремі деталі, такі як шпаги та ордени".

За словами Тарпана, "у країнах, де шанують свою історію, дійсно, є практика створення копій пам'ятників. Але не для того, щоб замінювати ними оригінали, а для того, щоб копії стояли в музеях. Кращим виходом із такої ситуації було б вивести фігури з музейної колекції і перевести в статус пам'ятника".

До 2010 року Руслан Тарпан був лідером депутатської фракції "Народна опозиція" (блок Наталії Вітренко) Одеської міськради.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін