У Рівному демонтували лайтбокси з рекламним Леніним (ФОТО)

Учора, 14 вересня, у Рівному демонтували всю рекламу із зображенням Володимира Леніна.

Про це повідомляє "ОГО" .

Мова йде про лайтбокси, що були встановленні на вулицях Соборній та Чорновола у Рівному, а також банер на фасаді нічного клубу "Лагуна", котрі інформували про те, що 17 вересня (у найближчу суботу) відбудеться вечірка під назвою "Disco Partyфон 80-90", спеціальним гостем якої буде російськомовний Dj Lenin.

Фото: ogo.ua

За словами очільниці Рівненської облорганізації УНП Світлани Ніколіної, таке символічне поєднання зображення Леніна на рекламі з датою окупації західноукраїнських земель радянською армією (17 вересня 1939) є звичайним блюзнірством, котре свідчить про незнання власної історії, бездуховність та відсутність державницького мислення в організаторів вищезгаданої дискотеки.

Чеську горілку рекламуватимуть українські Сталін і Гітлер (ФОТО)

На її думку, 17 вересня логічніше було б оголосити Днем жалоби у Рівному, а також порушити кримінальну справу за фактом розстрілів українських громадян у приміщеннях колишніх в'язниць НКВС міст Рівне, Дубно та Острог.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.