TVi покаже фільм "Золотий вересень" про приєднання Галичини до УРСР

У суботу, 17 вересня о 17.00 Валентина Руденко у програмі "UA. doc" представить документальний фільм "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941" режисера Тараса Химича.

Про це повідомляє прес-служба телеканалу TVi, де й демонструватиметься фільм.

"Золотий вересень" - спільна робота Тараса Химчича, громадської організації "Західно-Український Центр Історичних Досліджень" та об'єднання "Самопоміч".

17 вересня - день, якого немає в офіційному українському календарі, хоча в цей день сталася одна з найважливіших, визначальних подій в усій українській історії. Рівно 72 роки тому почався "визвольний похід" Червоної Армії, який об'єднав західноукраїнські землі з Великою Україною.

Трейлер "Золотого вересня" (ВІДЕО)

Фільм, який буде демонструватися - перша масштабна спроба усвідомити ті трагічні події за допомогою екранних засобів.

Ідеться про повну картину радянського возз'єднання - чи радянської окупації - не пропускаючи сторінок, навіть найстрашніших. Гостем програми є історик Олександр Палій.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.