У Чернігові святкуватимуть ювілей собору брата Ярослава Мудрого

У Чернігові у жовтні пройдуть урочистості з нагоди 975-річчя Спасо-Преображенського собору.

Про це УНІАН повідомили в Управлінні у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації.

Як підкреслив під час засідання оргкомітету заступник голови ОДА Віктор Тканко, Спаський собор у Чернігові є перлиною давньоруської архітектури, унікальною архітектурною пам'яткою.

"Протягом дев'яти століть він був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова", - додав він.

Директор Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Андрій Курданов поінформував про заходи, які відбуватимуться з цієї нагоди на початку жовтня.

Пересічним україцям Спаський собор відомий з етикеток місцевого пивного бренду. Фото: thisisukraine.org

Так, у рамках святкування передбачається відкриття книжкової та фото виставок, виставки архівних документів про Спаський собор; проведення молебнів, організація Міжнародної наукової конференції, урочистого зібрання; презентація наукового видання "Спас Чернігівський" та спецпогашення блоку ювілейних марок. Крім того, заплановано проведення "круглих столів", лекцій, уроків у закладах освіти з нагоди 975-річчя Спаського собору.

ДОВІДКА

Спасо-Преображенський собор у Чернігові було засновано за князювання Мстислава Хороброго - першого літописного чернігівського князя, сина Володимира Хрестителя. Припускається, що закладка собору відбулася в 1033-1034 роках.

У "Повісті врем'яних літ" згадується, що на момент смерті князя (1036 рік) собор було зведено до висоти людини, яка стоїться на коні (біля 4 метрів).

Архітектурний образ споруди собору втілює ідею сили і величі Чернігівського князівства. Функції його у давнину не обмежувалися лише культовими. Тривалий час він був головною суспільно-політичною спорудою міста, князівства та губернії. Тут проходили святкові церемонії, укладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави.

У 1927 році, згідно з постановою РНК УРСР, Спасо-Преображенський собор оголошено історико-архітектурною пам'яткою всеукраїнського значення. Нині собор є пам'яткою національного значення та діючим храмом Української православної церкви.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.