На Дніпропетровщині пам'ятниками борються з чорними археологами

Пам'ятний хрест на честь запорозьких козаків звели мешканці села Токівське на Дніпропетровщині.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Люди кажуть - пишаються тим, що живуть в місцині, де три століття тому зимували запорізькі козаки. Про це свідчать козацькі артефакти, які знайшли на території села. Проте, скаржаться селяни, поки що їхніми знахідками цікавляться не науковці, а чорні археологи.

"Монети, хрестики, ножі, стріли, стріла - ось ця називалася бронебійна, вона пробивала кольчуги, спеціально викована, ключі від люльки - все це предмети побуту козаків, - повідомив мешканець Токівського Юрій Сергійчук. - А ось одна яма, дальше є друга, третя, ось невеличкі ямки, які свідчать про те, що тут досі ведуться розкопки чорних археологів".

Мародерів прогнали місцеві жителі. І щоби захистити колишню козацьку територію - розпочали кампанію за те, щоб це місце офіційно визнали історичним.

Віктор Мартян, сільський голова Токівського: "Треба робити це терміново, щоб воно було під охороною держави, тому що ...знахідки, будуть копати, це не годиться".

Історики, яким місцеві передали знахідки на експертизу, підтвердили їхнє козацьке походження. І припускають, саме на тих землях свого часу був зимовий табір козаків.

Олександр Кашнерук, директор Нікопольського краєзнавчого музею: "Це надзвичайно гарну справу мають жителі цього району, бо вони гордяться своїм минулим, і, мабуть, хочуть побачити якісь більш конкретніші речі, проте хлопці, які там знайшли свої речі, вони не заховали їх, а показали публічно, і це наштовхнуло їх на те, що саме там був зимівник, але це не науковий висновок...Засвідчити цей факт можуть спеціалісти краєзнавчого музею".

Щоби почати розкопки - науковці мають отримати чимало дозволів. Кажуть, бюрократична тяганина може тривати півроку, а то й більше.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.