На екранізацію "Чорного Ворона" хочуть запросити Мела Ґібсона

Віктор Ющенко планує запросити для екранізації нашумілого роману "Чорний Ворон" Василя Шкляра голлівудського актора й режисера Мела Ґібсона.

Про це розповів сам Шкляр на своєму творчому вечорі у Львові, повідомляє газета "Сегодня".

Правда, у якій якості збираються запросити Гібсона - режисера чи актора - поки неясно.

За словами Шкляра, цей фільм - завдання номер один для Ющенка, який уже провів переговори з польським режисером Єжи Гофманом.

"Ющенко також обіцяв мені, що вийде на Гібсона, а я йому сказав, що це фантастика", - поділився Шкляр.

"Однак кіношники говорять мені, що це реально, адже Гібсон знімав фільм "Хоробре серце" про боротьбу шотландців за незалежність", - додав письменник.

"Чорний ворон" (уривки з роману)

Мел Гібсон був і продюсером, і режисером, і виконавцем головної ролі в "Хороброму серці" (бюджет фільму - 53 мільйони доларів). Гонорари Гібсона як актора - 15-25 мільйонів доларів за фільм, зазначає газета.

Роман Шкляра "Чорний ворон" оповідає про збройну боротьбу українців проти більшовиків у 20-х роках ХХ століття.

Після скандалу з отриманням Шклярем шевченківської премії, ініціативна група кінематографістів наприкінці минулого року почала збір пожертвувань на зйомки блокбастера по "Чорному ворону".

"Справа просувається", - сказав автор роману на своєму вечорі в рамках форуму видавців, який пройшов минулого тижня у Львові.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.