Спецпроект

Письменник Шкляр віддасть народні гроші на кіно

"Якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм. Адже ви знаєте, триває всенародний збір коштів на екранізацію цього роману" - так в ефірі телеканалу ТВі письменник Василь Шкляр прокоментував ініціативу Юрія Андруховича зібрати кошти на премію для роману "Чорний ворон".

Напередодні, з'явилася ініціатива "створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра". Автор ідеї Юрій Андрухович пообіцяв дати в загальний кошик тисячу гривень. 

Відтак у блогах та соціальних мережах сотні людей висловили готовність скинутись, щоб "взути владу", яка проігнорувала рішення Шевченківського комітету. Як відомо, в указі президента України Віктора Януковича Шкляра серед лауреатів не названо. 

Василь Шкляр розповів в ефірі ТВі, що хотів би зняти фільм за книгою "Чорний ворон", для чого організавано збір коштів. 

За словами письменника йому "телефонували з багатьох країн. І до речі, з Польщі, сказали мої знайомі художники, що говорили з Єжи Гофманом. Гофман дуже зацікавився , він мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати. Ось це буде жест".

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.