Спецпроект

Письменник Шкляр віддасть народні гроші на кіно

"Якщо люди якісь гроші зберуть, я їх віддам на кінофільм. Адже ви знаєте, триває всенародний збір коштів на екранізацію цього роману" - так в ефірі телеканалу ТВі письменник Василь Шкляр прокоментував ініціативу Юрія Андруховича зібрати кошти на премію для роману "Чорний ворон".

Напередодні, з'явилася ініціатива "створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра". Автор ідеї Юрій Андрухович пообіцяв дати в загальний кошик тисячу гривень. 

Відтак у блогах та соціальних мережах сотні людей висловили готовність скинутись, щоб "взути владу", яка проігнорувала рішення Шевченківського комітету. Як відомо, в указі президента України Віктора Януковича Шкляра серед лауреатів не названо. 

Василь Шкляр розповів в ефірі ТВі, що хотів би зняти фільм за книгою "Чорний ворон", для чого організавано збір коштів

За словами письменника йому "телефонували з багатьох країн. І до речі, з Польщі, сказали мої знайомі художники, що говорили з Єжи Гофманом. Гофман дуже зацікавився , він мене підганяє. Щоб я швидше дав, якщо не сценарій, то синопсис. І він готовий буде знімати. Ось це буде жест".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.