За розстріл портретів Бандери трошки покарають

На Волині член комсомолу Сергій Вашкодар із друзями, які збирали гроші на пам'ятник Сталіну, розстрілював зображення Бандери та Шухевича. За це його притягнуть до адміністративної відповідальності як власника вогнепальної зброї.

Про це повідомили в листі депутату Волинської облради Ігорю Гузю у Рожищенському райвідділі міліції, інформує УНІАН.

Вашкодар стріляв по зображеннях спільно з керівником волинського комсомолу Олександром Кононовичем та його братом Михайлом.

У діях комсомольців міліція не знайшла складу кримінального злочину, тож у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Але буде притягнуто до адміністративної відповідальності Вашкодара - власника зброї, який передав карабін ВЕПР-308 братам Кононовичам, які не мають дозволу на використання та зберігання вогнепальної зброї.

При цьому Гузь заявив, що справу намагаються "спустити на гальмах".

"Степан Бандера та Роман Шухевич є Героями України, тому знущання над їхніми зображеннями - це неповага до держави, яка ці звання їм надала. А це порушення ст. 296 КК України - прояв неповаги до суспільства та держави, що супроводжується явним цинізмом. Крім того, міліція чомусь не звернула увагу на те, що ці молодики вільно стріляють із вогнепальної зброї в полі, де в цей час можуть знаходитися люди", - заявив депутат облради.

На думку Гузя, міліція неналежно розслідувала цю справу.

"Міліція встановила лише один вид зброї, з якої стріляли, хоча на відео чітко видно 4 одиниці зброї, в тому числі гвинтівка з оптичним прицілом та пістолет. У справі фігурують лише 3 прізвища комсомольців, хоча на відео та фотографіях стріляють 6 осіб. Хто ці люди? Що це за зброя? Цього міліція не захотіла з'ясовувати?", - наголосив депутат облради.

Також Гузь повідомив, що народний депутат В'ячеслав Кириленко звернеться з офіційним запитом до Генпрокуратури з вимогою провести додаткові слідчі дії.

У свою чергу, Олександр Кононович заявив, що поки до учасників подій міліція претензій не висувала і запитань не було, а якщо таке буде, вони оскаржать це в суді.

Влітку в інтернеті з'явилось відео, на якому Кононович та інші члени волинського комсомолу розстрілюють із вогнепальної зброї зображення Бандери та Шухевича.

Депутат облради Гузь звернувся до обласних управлінь СБУ та МВС з цього приводу.

У квітні 2011 року Волинський окружний адмінсуд заборонив братам Кононовичам збирати на вулицях Луцька гроші на відновлення бюсту Сталіна на подвір'ї офісу КПУ в Запоріжжі.

У січні 2011 року невідомі обмалювали свастиками пам'ятник Бандері в центрі Луцька.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.