Біля Софії Київської знову будуватимуть

Сесія Київради 22 вересня розгляне питання про виділення 0,07 га землі майже біля стін Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"На жаль, мораторій на будівництво в охоронній зоні Софії Київської залишається фікцією. Тобто, він був проголошений заради піару київської влади, а не для виконання. Чергова гаряча точка від нашої антикультурної київської влади може ось-ось з'явитися в самому центрі Києва", - повідомив О.Бригинець.

Депутат обурений проектом рішення, який є нонсенсом, адже будинок є нововиявленою пам'яткою, об'єктом культурної та історичної спадщини, входить до Зводу пам'яток історії та культури м.Києва і тому не підлягає ніяким змінам, окрім реставрації.

Голова комісії Київради з питань культури та туризму вимагатиме зняття зазначеного питання з розгляду.

Будівля на вул. Золотоворітська, 11 збудована 1880 року була прибутковим будинком з мебльованими кімнатами. З 1902 в ньому містилась друкарня С.Яковлєва. У 1911-14 роки в ньому були влаштовані Вищі жіночі курси.

На сьогодні будівля з архітектурної точки зору перебуває в чудовому стані - навіть такі дрібні деталі як менандри та гірлянди, добре збереглися.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.