Росіянка повернула Львову вкрадену в 1980-их ікону

Pосiйський мистецтвознавець повернула в Україну iкону XV столiття, викрадену з львiвського музею в 1980-х рр.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

Iкону XV столiття "Розп'яття з предстоящими", вкрадену в 1984 роцi з Львiвського музею нацiонального мистецтва, повернули в Україну. Церемонiя передання святого образа вiдбулася в середу в Будинку митрополита на територiї нацiонального заповiдника "Софiя Київська".

Мiнiстр культури України Михайло Кулиняк назвав день повернення iкони в Україну "справжнiм святом".

Дарувальниця iкони, мистецтвознавець iз Росiї Любов Єлизаветiна розповiла, що викрадачi скоїли "злочинний вчинок" - на iконi були зображення двох янголiв, що лiтали над хрестом, але зловмисники їх видалили.

"Серйозна наукова робота... допомогла iдентифiкувати, що це i є iкона, яку викрали з львiвського музею", - зазначила Єлизаветiна, додавши, що це було складно встановити, маючи лише стару чорно-бiлу фотографiю викраденого шедевра.

Генеральний директор Нацiонального музею iм. А.Шептицького (Львiв) Iгор Кожан подякував Л.Єлизаветiнiй за повернення святого образа.

Iкону "Розп'яття з предстоящими" вкрали з фондосховища музею в 1984 роцi разом з iншими образами (понад 20). Цiнностi було вивезено за кордон, частину iкон зловмисники продали.

На початку 2010 року з'ясувалося, що "Розп'яття з предстоящими" перебуває в зiбраннi росiйського колекцiонера iкон Михайла Де Буара (Єлизаветiна). Вiн придбав образ у 2007 роцi в Нiмеччинi. Його вдова Л.Єлизаветiна висловила бажання повернути iкону львiвському музею.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.