Росіянка повернула Львову вкрадену в 1980-их ікону

Pосiйський мистецтвознавець повернула в Україну iкону XV столiття, викрадену з львiвського музею в 1980-х рр.

Про це повідомляє "Інтерфакс" .

Iкону XV столiття "Розп'яття з предстоящими", вкрадену в 1984 роцi з Львiвського музею нацiонального мистецтва, повернули в Україну. Церемонiя передання святого образа вiдбулася в середу в Будинку митрополита на територiї нацiонального заповiдника "Софiя Київська".

Мiнiстр культури України Михайло Кулиняк назвав день повернення iкони в Україну "справжнiм святом".

Дарувальниця iкони, мистецтвознавець iз Росiї Любов Єлизаветiна розповiла, що викрадачi скоїли "злочинний вчинок" - на iконi були зображення двох янголiв, що лiтали над хрестом, але зловмисники їх видалили.

"Серйозна наукова робота... допомогла iдентифiкувати, що це i є iкона, яку викрали з львiвського музею", - зазначила Єлизаветiна, додавши, що це було складно встановити, маючи лише стару чорно-бiлу фотографiю викраденого шедевра.

Генеральний директор Нацiонального музею iм. А.Шептицького (Львiв) Iгор Кожан подякував Л.Єлизаветiнiй за повернення святого образа.

Iкону "Розп'яття з предстоящими" вкрали з фондосховища музею в 1984 роцi разом з iншими образами (понад 20). Цiнностi було вивезено за кордон, частину iкон зловмисники продали.

На початку 2010 року з'ясувалося, що "Розп'яття з предстоящими" перебуває в зiбраннi росiйського колекцiонера iкон Михайла Де Буара (Єлизаветiна). Вiн придбав образ у 2007 роцi в Нiмеччинi. Його вдова Л.Єлизаветiна висловила бажання повернути iкону львiвському музею.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.