Янукович, Азаров і Литвин привітали радянських партизанів

Президент України Вiктор Янукович, прем'єр-мiнiстр України Микола Азаров, голова ВР Володимир Литвин привiтали ветеранiв iз 70-ю рiчницею початку партизанського руху в Українi в перiод Другої світової війни та Днем партизанської слави.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

"Це особлива подiя для багатьох людей старшого поколiння - учасникiв руху опору. Кожен iз них зробив свiй внесок у загальну перемогу над ворогом", - йдеться в привiтаннi Януковича, текст якого оприлюднено на сайтi глави держави.

Президент наголосив, що завдяки героїзму ветеранiв вiйни - партизанів i пiдпiльникiв - нинi будує своє майбутнє незалежна та єдина Україна.

Українськими партизанами захоплювався Че Гевара

Прем'єр України зазначив, що партизанський рух в Українi за своїми масштабами був одним iз найпотужнiших у Європi. "Подвиг партизанів та пiдпiльникiв у роки Великої Вiтчизняної вiйни є гiдним прикладом для виховання у молодого поколiння мужностi, самовiдданостi та патрiотизму", - йдеться в привiтаннi Азарова.

Литвин же назвав партизанів i пiдпiльникiв героями фронту "без тилiв i флангiв".

День партизанської слави вiдзначається в Українi 22 вересня. Вiдповiдний указ пiдписав у 2001 роцi другий президент країни Леонiд Кучма.

З нагоди ювілею Янукович нагородив представників ветеранських організацій урядовими нагородами.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.